Я НЕ РЕЙДЕР !

Не вийшло як хотілось....

         Відвідавши вчора 73 сесію Олександрійської міської ради сьомого скликання вкотре переконався, що наш мер, є непорядною людиною, говорить не правду і майстерно переконує своїх підлеглих.
        На засіданні виконавчого комітету 22.08.2019 року він зумів переконати членів виконкому, що в приміщенні яке знаходиться за адресою площа соборна 27Б немає виробництва, тому на всі ділянки 27А, 27Б, треба підняти арендну ставку з 3% до 12%, члени виконкому його підтримали одноголосно. Передавши рекомендацію виконкому на сесію міської ради яка відбулася 06.09.2019 р, С.К, знову переконував але вже депутатів міської ради, в тому що там немає виробництва. Коли я підняв руку і попросив слово для того щоб розповісти правду в очі С,К за якого я голосував в 2015 році, він запитав мене: ти "кто", на що я йому відповів Проквас Валерій Миколаевич, від нього відразу пролунав запит: "У тебя есть довереность" я відповів НІ, "тогда сіді" сказал С, К.  З місця я докричався, щоб надали слово депутату М. Матвіенку, який за день до сесії прийшов на прохідну швейної фабрики і сказав що хоче переконатися на власні очі що знаходиться в приміщенні на другому та третьому поверсі будівлі 27Б, ми йому надали таку можливість.
Коли Матвіенко розповів всим присутнім в залі, що він бачив виробництво на другому і третьому поверсі, С.К. відразу змінив реторику, і запитав: "А люді там билі" , Михайло відповів були, але я не рахував скільки там чоловік. В мить у С.К зявилася нова ідея "ФІКС" подати на прокуратуру звернення, що там працюють не працевлаштовані робітники, і він відразу забув, що мова йде про відсотки на землю.
        Забув С.К і те що в 2010 році коли став головою міської ради, його не цікавило наповнювання бюджету , бо він тоді всіляко сприяв не наданню дозвілу на розробку технічної документації, для виділення земельної ділянки під фабрику,
вдалося йому і тоді переконать членів попереднього виконкому. Через деякий час С.К відпустило, і нарешті в 2016 році, я зміг оформити договори оренди земельних ділянок 27 А,Б,В на 49 років під 3%. На цих договорах стоїть підпис "САМОГО СТЕПАНА КИРИЛОВИЧА!!!" От не можу зрозуміти коли, і в якому році С.К думав про місто і бюджет а коли про новий "RENGE ROVER". Людину яка говорить не правду називають брихуном, таким я і вважаю С.К. Ще досить багато бруду було вилито на нашу родину Цапюком та Давиденко, при присутніх близько ста чоловік бюджетної сфери, яких примусово було "запршено" на сесію, а це і є використання адмін.ресурсу яке так полюбляють наші керманичі міста. Про Давиденко пізніше.
Весь секрет трагедії в тому, що С.К не став народним депутатом в друге, і він вирішив помститися всім, хто "допомагав" ЗЕ! команді. Йому здалося, що якби ми не надали тоді приміщення під приймальню кандидату в депутати Олегу Вороньку то він би був народним депутатом.
      Але хіба він не розуміє, що його зірковий час скінчився, і виборці його не сприймають як чесну та порядну людину, яка може представляти 103 округ в парламенті держави., Коли С.К був депутатом верховної ради він отримував щомісячно 10000 американських "рублів" з чорної каси партії(це він розповідав мені особисто). Чому він тоді не сплачува 17% податку на доходи фізичних осіб, а вчора на сесії він так голосно репетував, що податки повині платити всі!
Так хто такий Цапюк.???
Валерій Проквас.

“Допомогти, щоб він пішов на відпочинок”

Уже майже два тижні поспіль вирують пристрасті довкола питання підвищенням орендних ставок на землю. Ми вирішили зустрітися з В.М.Проквасом, до якого міськрада, нацькована ЦСК, почала ставитись особливо “прискіпливо”.

Шановний Віталію Миколайовичу, чим же закінчилось питання про підняття орендних ставок землі з трьох до 12 відсотків на території колишньої швейної фабрики?

Поки що нічим. Але під час заслухування 6 вересня цього питання на сесії було дуже “жарко”. Міський голова почав за здравіє, а закінчив за упокій.

Що це означає?


На думку міського голови, на території колишньої швейної фабрики ллється манна небесна, а не виробляється текстильна продукція. І коли він розповідав, що деякі прийшли голі й босі, а зараз мають нерухомість в Буковелі, в Одесі та в Олександрії, а він, міський голова, пропрацювавши 20 років, не має нічого, то  скажу чесно: я теж хотів би не мати нічого так, як не має  міський голова.
Як людина, яку в місті знають і багато-хто зі мною співпрацював і працює, не можу, та й не хочу розповідати про того, хто “нічого не має”. Але якби я розповів, то, я думаю, багато-хто захотів би теж “не мати нічого” з того, що “не має” Цапюк.
А для того, щоб мати те, що маю я, треба покинути йому тепле крісло і йти працювати, як кажуть, в поля. І тоді я хотів би побачити Цапюка — і що б він та його сім`я мали. Коли він на сесії розповідав, що вони перевірили і на мені як юридичній та фізичній особі не числиться жодне підприємство, і тут же після цього говорить, що я винен божевільну суму по податках, то якось воно не в`яжеться.
Але для мене це вже не новина. Я вже давно помічаю, що міський голова підутомився і йому давно вже час і ти на відпочинок. 65 років — це уже, даруйте, серйозно! І в такі роки потрібно уже відпочивати. То як давньому приятелеві мені доведеться допомогти, щоб він пішов на відпочинок.

Місто замовляє “Прощання слов`янки” для клану ЦСК-Давиденко, або Хто ж насправді рейдерським способом віджав партію

Сьогодні, 6 вересня, на сесії міської ради Олег Банковський, член “Опоблоку” і юрист відділу освіти, зачитав звернення такої собі депутатської групи міськради, яка вирішила назватися “Опозиційна платформа “За життя” - а насправді це вчорашні “опоблоківці”, які продули вибори в м.Олександрія, на яких місто дало їм оцінку аж 1,6%. Банковський, крім того, оголосив, що Віталій Проквас за допомогою рейдерських способів захопив місцевий осередок “Опозиційна платформа “За життя”. І сказав про те, що Віталій Проквас є головою цієї партії в м.Олександрія, вони, нові опозажиттєблоківці, мовляв, дізналися тільки вчора, 5 вересня, з публікації в газеті “Олександрійський тиждень”.
За роз`ясненнями дивно-дурнуватої ситуації ми звернулися до Віталія Миколайовича Прокваса:

Хотів би розвіяти цю брехню, тому що саме я є головою Олександрійського міського осередку “Опозиційної платформи “За життя” з 25 березня 2019 року за рішенням Головного Територіального Управління Юстиції у Кіровоградській області. Це добре знала їхня керівниця “Опоблоку” Людмила Давиденко.

Скажіть, будь ласка, навіщо тоді все це було зроблено?

Після того, як сьогодні на сесії Зарицький задав питання при створенні цієї групи в раді,  чи знає про це голова осередку в м.Олександрія, на що міський голова відповів “А це необов`язково!”, вони зрозуміли, що вони попали ногами в маргарин. І щоб вийти з цієї ситуації, вони на скору руку зварганили таке звернення, яке зачитав Банковський. Розраховане це було на те, що в залі сиділо біля 100 людей, зігнаних на сесію олександрійських бюджетників. І щоб публічно опорочити мене, і придумали весь цей цирк. Але городяни і ті, кого вони зігнали в зал, за 20 років вивчили цих керманичів. І не тому вони на сесію прийшли, що підтримують владу, а тому, що кожен із них боїться втратити роботу. На мою переконливу думку, краще б вони замовили оркестр, щоб він їм зіграв марш “Прощання слов`янки”.

Чому Степан Цапюк любить квіти і ненавидить дерева?

Ходить містом Олександрією привид такого міфу: якщо не Степан Кирилович, то більше ніхто.

Колишніх міських партійних секретарів не можна прирівнювати до статусу теперішнього Олекснадрійського міського голови  — то була інша епоха. У тих керівників, що опікувалися долею нашого регіону були зовсім інші можливості. На їх тлі ЦСК виглядав би явно програшно. Який там герой-рятівник: не дотягнув би нинішній мер навіть до статусу директора піонерлагеря.   

Власне кажучи, Олександрію за СРСР можна було розбудовувати навіть із Москви, з Красної площі. Для цього не треба було сидіти сидьма в місцевій раді та протирати штани на стільцях, придбаних коштом простих олександрійців. Достатньо було просто “натиснути”, дати вказівку і здійснити, наче за порухом чарівної палички, будь-який проект. І після цього можна було бути впевненим, що проект цей піде на користь громади, а не на біду їй.

Саме так в центрі ледь не пустельної піщаної Кіровоградської області зусиллями найкращих спеціалістів із Союзу та найкваліфікованіших озеленювачів виросло місто-сад, яке тоді отримало приз за найкраще озеленення, обійшовши в цьому списку всі союзні міста (про це  писала “Олександрійська правда” ще в 2009 році).

До речі, першим випилювати і знищувати дерева в місті розпочав не Михайло Горбачов чи ще який-небудь одіозний партійний лідер, а мер,Степан Кирилович Цапюк. Мовляв, робилося це, щоб дерева не падали на громадян. До речі, якраз після їх випилювання, років із десять тому в Олександрії і трапилася екологічна катастрофа, яка привернула увагу Міністерства з надзвичайних ситуацій. Дерево впало на людину, адже екоситуація після випилювання посадок змінилася в місті на гірше.

Ніхто ніколи, проте, не звітував перед нами, міськими мешканцями, в часи, коли один виклик вишки коштував замовникові 600 гривень (це коли долар був 5 грн.), куди ж і на що пішли міські дерева і кошти, насаджені в Олександрії зусиллями всього СРСР.  Мер обіцяв, обіцяє і може обіцяти на їх місці нові дерева. Але всі знають, що дерева ростуть довго(як мінімум, десяток років), а найм озеленювачів коштує — чимало. Тому мер віддавна вирішив вразити своїх співвітчизників у місті квітами.

По-перше, квіти ростуть швидко. По-друге, вони вражають своєю красою (завжди можна сказати: хто квітів не любить, той ...). І, зрештою, по-третє, квіти потребують виділення на  догляд за ними коштів із міського бюджету (а хто здогадається контролювати обіг коштів на таку “добру” справу? А якщо і здогадається: то хто ж вам цей контроль зробить прозорим?) . Квіткарство має ще одну перевагу: за квітами можуть доглядати або дорогі профі-квітникарі, з Нідерландів, скажімо, а можна обійтися безкоштовно, звичайними двірничками, які і так стоять на бюджеті міста (причому за кожну випадково зламану квіточку вираховуючи з їхньої зарплатні, і зовсім не доплачуючи, коли квіти “вродили добре”). Таким чином тільки на квітах у мера-”героя” є можливість подвійної складової корупційних дій. Третя складова — випилювання і посадка дерев.

Існує і відповідний механізм, який не дозволяє проконтролювати подібні оборудки мера. Який? А комунальні господарства, створення або закриття яких Олександрійський міський голова регулярно ініціює. Якщо певне комунальне господарство, яке займалося, скажімо, підрядами на вивозку та вирубку дерев ліквідувати вчасно, створивши з такою самою метою на його місці інше, то і кінці, як то кажуть, у воду.

Одним словом, квіти в Олександрії перемогли дерева. При тому міська екологія, звичайно, не покращилася. Міськрада зовсім не поспішає оприлюднювати порівняльних даних та медичних характеристик щодо загроз епідемій алергії. Скажімо, даних щодо різкого зростання, буквально в два останні роки, особливо серед дітей, захворюваності на різного роду алергічні захворювання (вони їх можуть і не мати, оскільки для боротьби з подібними надсерйозними хворобами мешканці міста все частіше звертаються до професіоналів платної медицини). Однак якщо звернутися у “Інвітро”, то можна дізнатися: уже не тільки класична амброзія, з якою місто не бореться (не будуть же лісоруби паралельно займатися амброзією, на це також потрібна окрема стаття та окремі видатки з бюджету), а загалом уже  понад 10 рослин викликають у олександрійців алергію. До речі, квіти, насаджувані на міських клумбах коштом територіальної громади міста Олександрія також можуть викликати алергічну реакцію, цього ніхто не перевіряв, а от мешканці — втикають на Європейській площі в айфони і страждають. На відміну від тополь, кленів, акацій та інших дерев, які у нас тільки вирубують, але не встигають ані насадити, ані виростити. Зате мікрорайони, відомі в народі як Перемога та Жовтневий, у випадку, якщо амброзію занесуть у Червону Книгу, уже зараз можна вважати безальтернативним заповідником світового рівня. Люди пишуть  у соцмережах, що на Жовтневому амброзія вище людського зросту. Тоді Цапюк звітує: комунальні підприємства з нею борються. Після чого громадяни у тих-таки соцмережах справедливо відповідають: який же дурень бореться з амброзією, викошуючи (розмножуючи) її в серпні, тоді як потрібно виривати з корінням у травні-червні?..

Отак в Олександрії з легкої руки Цапюка квіти перемогли дерева. Та чи на користь це нам, місцевим мешканцям? Це — щодо питання єдиного і “найкращого в світі мера, який понад усе на світі любить своє місто”. Так що ж насправді любить ЦСК: місто чи його ресурси та різного роду нички, що дозволяють Олександрію додерибанювати навіть після винищення споруд вугільної промисловості? (А, може, ЦСК — пророк. І саме тому так не злюбив зелені дерева, бо в них забагато “Зе”, представнику яких мер програв депутатство-2019?)

Іще одне. На плакаті при в`їзді в місто, там, де зараз красуються під вибори різного роду кандидати в депутати, у 1980-ті, коли Цапюк ще “не зайшов” у місто, красувалося “Олександрія — місто з 120-ти тисяч мешканців”. Цікаво, скільки мешканців залишиться в Олександрії, екологія якої свідомо занедбана владою на чолі з мером, через рік, два, три?

Так хто ж має доплачувати в бюджет за І-й поверх “швейки”?

2 вересня 2019 року о 13 годині під головуванням Сергія Ракути відбулося засідання земельної комісії щодо збільшення орендної ставки окремим підприємцям міста до 12% з початково обумовлених 3%.

На комісію, яка намагалася зібратися ще у п`ятницю, прийшло троє з шести її членів, доповідав начвідділу з земельних питань Олександр Купченко.

На засіданні був присутній і представник-орендар, Валерій Миколайович Проквас. 

Валерій Миколайович запитав: “Скажіть, будь ласка, на виконкомі 22 серпня було озвучено, що до нас на територію підприємства не пустили комісію від міськради. Покажіть мені цих людей, членів тієї комісії. Просто хочеться подивитися їм  у вічі!”

Німа сцена. Присутні просто опустили очі в папери. Після чого Олександр Васильович Купченко сказав: “ Ми направили Вам із цього питання листа. ”

Валерій Миколайович відповів, що так, лист із повідомленням прийшов за адресою, Ганна Іванівна Проквас отримала його 22 серпня, але лише через дві години після того, як згаданий виконком закінчив свою роботу.

Усі тихенько почали мовчати далі.

Після цього Валерій Миколайович підняв ще одне питання: “Нашому з вами договору щодо 3% ставки на цій території уже три роки. Орендні ділянки визначені в ньому як А, Б та В. Якщо на Б (перший поверх, що виходить на проспект) можна знайти комерційну складову діяльності, то на А та В така складова абсолютно відсутня. Тому що А і В — це промислове виробництво. То яким же тоді чином Ви збираєтеся піднімати орендну ставку там, де просто не існує складової для подібного підняття?

У 2010 році Степан Кирилович Цапюк не надавав нам ці території в оренду просто в тупу, а в 2016 році всі питання були узгоджені, в тому числі по тому ж таки першому поверху (територія Б)”.

Тоді Оксана Головачова, представник “Опоблоку”, запропонувала просто дорахувати орендні кошти по території Б, починаючи з 2016 року.

“Та я і не проти, - сказав Валерій Миколайович Проквас. - Та тільки доплатити в такому випадку повинен той, хто є порушником. Та якщо йти за такою логікою, то це має зробити не Проквас, а саме Цапюк. Тому що саме Степан Кирилович, який мав тоді попередньо перевірити правильність орендної ставки, поставив 2016 року свій підпис на документі про орендну ставку в 3%”.

Справді, виходить так, що 2016 року Прокваси були праві, а тепер раптом виявилися неправими. Мабуть, вітер не звідти подув чи як? Хіба що на зміну точки зору ЦСК про Проквасові земельні оренди вплинуло надання одного з приміщень “швейки” команді “Зе” на час парламентських виборів.

Цікаво, згадав би чи ні Степан Цапюк про орендні ставки з метою наповнення Олександрійського міського бюджету, якби не програв вибори представнику команди “Зе”?