Хвалять люди, мамо, нас: то ви — мене, то я — вас

Виконком 29 серпня в Олександрії пройшов під знаком недільного дня підприємця. Не дивно,  що мало мати місце велика кількість пустопорожніх балачок та хвалебних од. Як завжди, до дня підприємця вітали на виконкомі багато, смачно і душевно.

Іще жодного разу не обходилося, щоб до дня пдприємця не привітали місевих перевізників. І насправді було тепер уже за що вітати. Бо перевізники возили цього року пільговиків за трохи більше ніж 50% коштів з казни місцевого бюджету, передбачені на перевезення наших бабусь та дідусів. Бо в місцевої, такої злагодженої та цапюкослухняної ради, бачте, на це нема коштів.

Так, нещодавно міський голова дав обіцянку виплатити перевізникам ті заборгованості, що вони виграли в суді. За згодою сторін, сплата цих відшкодувань підприємцям- перевізникам була розбита на три місяці.

Але мер, як завжди, свого слова не дотримав. Даремно прочекали перевізники і 28 липня, і 28 серпня — дати, коли мали сплати часткове відшкодування за перевезення пенсіонерів, про яких мер завжди дбає чужими руками. Ніяких коштів не надійшло.

Щоправда, перевізники вже звикли, що зі своїм словом мер поступає в анекдоті: я слово дав, я його й забираю назад.

Як завжди, і цього року, мер вітав тих, хто сидить за столом виконкому. Думаю, що це останні з могікан, які ще заслуговують на грамоти од мера. Тому що в нас на сьогодні не виконком, а  мер вирішує, кому що дати, а кому не дати.