День мами

«Добрий день, мамо! Мабуть, біля порогу нашої хати уже зацвів бузок. Я знаю, як ти радієш щоразу, коли двір наповнюється ніжно-терпким ароматом цих лілових квітів. Бо весна, коли розквітає бузок, - найулюбленіша твоя пора. Я завжди пам’ятаю про це, мамо. Як би я хотіла б зараз бути поруч. І привітати тебе з цим теплим святом – Днем Матері - не телефоном. Так, ми не в змозі скасувати відстані і час, які розлучають нас із найдорожчим людьми. Проте думками ми завжди разом.

Я дякую тобі, моя рідна, за цей прекрасний світ, який ти мені подарувала. За лагідне літнє сонце і тихий сум золотої осені. За щиру безкорисливу любов і твоє велике терпіння. За те, що навчила нас чесно жити і завжди, за будь-яких обставин, залишатися людьми. Це найцінніша наука, мамо.
Я вдячна тобі за все, що робить мене сьогодні щасливою, що надихає на нові думки і справи, надає сили і життєвої радості. Спасибі, мамо, за твою невичерпну віру в мене.
Щодня щиро прошу в Бога, аби Він дарував тобі здоров’я і сили, а доля була прихильною до тебе. А для мене, мамо, ти завжди залишатимешся молодою. Бо така ж юна, сонячна й усміхнена твоя ніжна душа…»
P. S. Цей лист до мами я написала років 10 тому. Тоді односельці організовували святкування Дня матері в будинку культури, і запропонували так звернутися до своїх мам тим, хто не міг цього дня приїхати додому. Мій лист, який зачитали зі сцени, був для мами несподіваним. До сліз…
Нехай наші мами якщо й плачуть, то лише від радості.
(Це фото зроблене також у травні. Моїй мамі тут - 16 років...)
Юлія Косинська