ОЛЕКСАНДРІЙСЬКА ПРАВДА

 «Мер сашов с ума»? -

сказав волоцюга в середу, і плюнув у бік виконкому, прямо на квітник. У четвер, 22-го серпня, був виконком, знову за участі міського голови С.Цапюка, виконком, відеоматеріали про який, схоже, трохи підтверджують найгірші міркування щодо мерської особи.

Все шито-крито, або Чому пан-Степан так “любить” прізвище Проквас

Замість 9-ї ранку, засідання виконкому чомусь розпочалося на півгодини раніше, коли стовпчик термометру сайту міськради ледве показував 19 градусів. Дивує одностайність виконкому цього скликання: усі питання ставилися на голосування з дивовижною швидкістю, і приймалися з безвідмовною одностайністю. Мер був закутаний у костюм-трієчку, і, мабуть тому, що спекотно, ставив питання на голосування трохи знервованим тоном. “Попустило” Степана Цапюка тільки тоді, коли дійшло до “платних послуг” клубних закладів, батьківської платні за навчання в мистецьких закладах, а особливо при наданні дозволу на благодійний концерт “Добро починається з тебе”. Мер запросив усіх присутніх на концерт. Навіть подумалося: “Це ж треба, скільки громадян думає: добро в нашому місті починається з Нього”.

Відносний спокій та настрій міського голови чомусь суттєво зіпсувався, коли з блоком питань щодо приватизації та оренди землі почав доповідати Олександр Купченко. Саме тоді мера почало дратувати одне прізвище, з приводу якого виносилися аж три рішення.

Щойно Купченко озвучив прізвище Проквас, як усю одностайність мерського “так” як корова язиком злилала. Тепер уже було тільки “ні”. Руки ж вірнопідданих членів виконкому, мабуть,  щоправда, за інерцією, підіймалися з тією ж одностайністю, що й з інших питань. Таке враження, що виконком теперішнього скликання взагалі не слухає ні доповідачів, ні резюме мера: просто тупо підіймає руки - “так” у них на все, навіть коли пропонується говорити паном-Степаном “ні”.

Коли Купченком було запропоновано відмовити Аліні Проквас у наданні земельної ділянки, психічне здоров`я мера залишалося ще в рамках загальної пристойності. Скрепучи серцем, Степан Цапюк героїчно-стоїчно “різав” рукою повітря, забороняючи всілякі там ділянки дочці свого колишнього ситуативного родича. Але коли справа дійшла до питання “Про оренду земельних ділянок” Ганною Іванівною Проквас та Аллою Миколаївною Цуркан, як кажуть, тут уже “Остапа понесло”.

Степан Кирилович нервово закричав просто на камеру: “У залі присутній представник Віталія Прокваса! Так що можете бути впевнені у появі розгромної статті, до речі, тобі, Купченко, теж дістанеться, та все таки я маю сказати...” І сказав. Всю правду. Досі , напевно,замовчувану навіть від самого себе, мера. Мова то йшла про що? Про благо міста! А хто в нас основний благодійник, з кого в Олександрії починається добро? Отож нема чого дивуватися, що і цього разу Цапюку вдалося “нарити добра” та спробувати “во благо міста” запустити руки: цього разу не в свої, в чужі кишені.

Чи випадково Цапюк згадав про орендні ставки Прокваса після своєї поразки на виборах і ненадання йому приміщення для виборчого штабу на території “швейки”?

Видно, питання Проквасів Купченко з Цапюком та нашим Олександрійським мовчазним виконкомом вивчали сумлінно. Перед присутніми телекамерами Кирилович та Павлович розіграли гротескну сценку з елементами глузливої пантоміми. Купченко зокрема запропонував, а мер крикливо підтримав, збільшити підприємцям Проквас та Цуркан орендну ставку з 3% до 12%.

Чому? Тому що так схотілося С.К. Цапюку? Виявляється, не зовсім. За здогадами, озвученими Купченком та Цапюком на території земельної ділянки — ах горе, невідоме їм 5 років! - “немає ніякого промислового виробництва, а... ведеться підприємницька діяльність”. За словами Купченка, комісії міськради, аби перевірити, так це чи ні, на жоден з об`єктів вище згаданої орендної території господарями-орендарями не допускаються.

(Зразу відзначимо: це неправда. За словами братів Проквасів, жодна комісія з приводу перевірки, комерційна діяльність у них провадиться, чи промислова, до них не приходила жодного разу! Ну, зрозуміло: якщо питання, впускати перевіряючих чи ні, взагалі не ставилося, то на 50% і порушення теоретично можливі!..)

Далі Степан Цапюк наче з цепу зірвався: “А ми ж їм 2014 року давали під промислову діяльність!” “І взагалі я на камеру тут кажу: я візьмуся за всіх цих підприємців!” За кого саме мер візьметься, скільки орендарів уже “обдурили місто” (тобто — мера?) і платять замість “золотих гір 12%” тільки жалюгідні 3%, Сепан Кирилович не озвучив.

Справді, а скільки? Чи платити 12% мають лише Проквас та Цуркан, а всі решта “тривідсотковики” - ні, чи навпаки — всі давно платять 12%, і тільки один Проквас не платить? Бо це: як кажуть, велика різниця. Теоретично, може, взагалі ніхто більше 3% не платить і ніколи не платив. Не сказано і те, як мають “провинитися” перед мером і його ручним виконкомом інші орендники-тривідсотковики, щоб попасти під “трибунал” 12%? Чому мер не навів цю статистику? Може, він хоче блага для міста, але панічно через власну уже понад 20-річну управлінську наївність не здатен його забезпечити. А може він просто воліє тримати всіх решту орендарів на короткому повідку: мовляв, зараз я роблю “фас” на Проквасів, хто буде наступним, я вам скажу пізніше.

Ніхто не сперечається, що 12 — це більше цифри “3”. І якби мер справді дбав про бюджет міста, то він мав би боротися за вищі ставки: від самого початку, постійно, цілеспрямовано, а не як хлопчик-горобчик, який раптом щось забув, а потім — раз, і згадав. Міськвиконком і Степан Цапюк, до речі, мали аж 5 років на те, щоб з`ясувати: промислову діяльність Проквас веде, чи ні. А тепер скажіть: куди ж у такому випадку має піти мер, який 5 (!) років “не в курсі”, чим же займаються підприємці в йому підлеглому місті?А якщо мер десятиріччями “не розбирається”, кого він та його виконком впускає в це місто? А якщо він не розбирається, вигідний аукціон або для бюджету міста чи ні?

Тому що в подальшому монолозі Степан Кирилович, оминаючи слизьку тему піцерії Проквасів (Купченко і тут “відкопав”, що треба розібратися, пече піцу Проквас сам, чи йому допомагає хтось інший, але мер сказав: податки, мовляв, платять, хай собі платить), “ополчився” і на всіх решта підприємців.

Хто стоїть за “злочинними” аптеками та...супермаркетами?

У ЦСК давня звичка: міліцію-поліцію про всяк випадок вилаяти (цього разу звинуватив правоохоронців в кришуванні олександрійських приватних підприємців, не навівши ані жодного факту), але ніяких прізвищ не називати. Проквасу — також не назвавши прізвища, але можна було здогадатися з жестів, куди він махав - він лише злорадно порадив звернутися до суду.

Але тут же мер “видав” гнівливий спіч про “деяких, що прикидаються демократами”, які все місто вкрили мережами аптек, про підприємців, які “понаживалися і розбагатіли”, мера критикують, а...малий бізнес загибається. (У нас є здогад, що, можливо, мовилося про героя-волонтера Олександра Рушковського, який під час виборів активно “пресував” Степана Цапюка своїми правдивими коментами в інтернеті).

Не задовольнившись наїздами на “аптекарів” (хоча виконком поставив ще одне голосування - “ні” оренді аптеки Ганни Проквас), мер пройшовся... і по супермаркетах. Мовляв, понапускали в місто всяких фуршетів і атебе, і притисли нашого малого підприємця. “Я і за цих візьмуся”, - підкреслив мер.

Усі, хто пам`ятає більш ніж одну каденцію нинішнього мера, знає, як цей самий міський голова Цапюк Степан Кирилович просто по всій сесійній залі стелився, “уламуючи” депутатів проголосувати про передачу площ під супермаркети: ото буде, мовляв, місту прибуток! Пригадується історія “Ювілейного” під “Фуршет”. Для місцевого малого підприємця, мовляв, взагалі очікується шоколад: побудують вам Покровський ринок. Озвучував Цапюк. Доки ж ринок будували, торговці покрили своїм бізнесом проспект уздовж колишнього “Ювілейного”. Вони там так звикли до свого місця, а жителі мікрорайону були їм такі вдячні, що Степан Цапюк витратив ще чи не з 10 років на сесійну риторику та жорсткі “репресії” щодо нашого малого підприємця. Але ця спроба “турнути” з тротуару нещасних бабусь та дідусів з кучкою картоплі або слив, з пляшкою молока чи з пучком цибулі так особливим успіхом і не увінчалася. І досі вони трохи підторговують в розлогій жовтій тіні маркету. А “Фуршет” справді: пішов з міста так само несподівано, як і явився. І ніхто не здивується, коли на його місці з`явиться якийсь новий мега-маркет, випадково дозволений мером і його виконкомом навіть попри їхні намагання “спасти місцевого малого підприємця”. Цікаво, що коли “Фуршет” виїхав, то навіть плитку забрав із собою. А плитка-то перед орендованим приміщенням — завжди був особливий козир Степана Цапюка і команди в сесійній залі при наданні будь-якої оренди. “Ми дадім за скоко, скоко дают городу, зато плітку постелят нам, вам, бесплатно”. Тепер зате замість гарної довговічної червоної фуршетівської плитки доводиться (чи не коштом міста цього разу в авральному порядку?) викладати східці зі звичайної сіро-чорнобильської, з такої, як і перед РАЦСом.

Про волшебніка, який тільки учиться, або Який же бабай пороздавав землю нашої територіальної громади?

До речі, мер і на цьому виконкомі примудрився частину негараздів списати на своїх попередників. На яких, спитаєте ви? А на якихось тих, що ще жили в 1980-х роках. Принаймні, рішення про передання певних земельних площ міста, датованих 1980-ми на виконкомі, фігурували.

Пропонували забрати земельні ділянки і в Олександрійської психіатричної лікарні та в кождиспасеру на Перемозі, але це питання зняли, не ставили на голосування. Зате був коментар мера про те, що от, вони, місто, земельні ділянки територіальної громади мешканців міста Олександрія  наївно “віддають всяким”, а ті всякі — їх продають і наживаються. “По какому праву?” - закричав мер. І сказав, що все це, щоправда, відбулося, “когда я був в Верховном Совете в 2006 году” Горе: на кілька років (два місяці депутатства та кілька років головування Олексія Скічка) Цапюк залишив булаву мера міста, і що? Місту каюк?

Теперішні школярі та виконком не пам`ятають, але на початку 2000-х, під час своєї першої каденції на посаді Олександрійського міського голови Степан Кирилович, в разі, коли щось при його господарюванні йшло юзом, казав: “я неопитний, я только учуся бить мером”. Але навіть через майже 20 років Степан Цапюк деяким, дуже важливим речам, так, схоже і не навчився. Перевіряти, хто і навіщо бере в тебе земельні ділянки, не відчужувати земельні території абикому, хто потім їх продає.

Степан Кирилович сказав, що тепер, за цієї справедливої влади, “все будет не так, как раньше”. Якщо пригадати, що в березні 2019 на виконкомі він сказав, що той президент і та влада — єдині, хто взагалі за весь час його мерувань звертав увагу на Олександрію, і тим практично прозоро дуже натякнув, за кого ж треба було голосувати 21 квітня, то тепер, мабуть, все буде... лише гірше. Але ми думаємо, що якби перевірити кожен документ, кожен підвал і кожну ділянку, надану в оренду, передану чи продану з аукціону за каденцій Степана Кириловича Цапюка, то місто Олександрія, мабуть, за ті кошти, яких не дорахувався міський бюджет з подачі “доброго волшебніка”, який спочатку дає, а тоді намагається “додати 12%” чи взагалі забрати, - за ці кошти ми побудували б уже тут Монте-Карло. І зовсім не треба було б меру розігрувати з себе друга малого підприємця і рятівника міста: місто саме б себе й у урятувало б.

Наприкінці виконкому, на питанні про землеустрій, Степан Цапюк знову почав вигукувати. Цього разу: “Я не голосую! Там мій приватний інтерес. Там ділянка моєї дочки”. Виявляється, за виконкомівськими чутками, поруч з ділянкої доньки мера нібито попросив ділянку і Валерій Проквас. За словами Валерія Миколайовича, він ще навіть не писав заяви на подібне виділення землі. Нічого, зате зайвий привід побалакати про ще одну можливість проголосувати “ні” мерові на початку 10-ї години, коли стовчик температури на офіційному сайті Олександрійської міської ради перевалив за 20 градусів, таки був непоганий.