НКРЕКП визнано неконституційною: що це означає

Конституційний суд визнав неконституційним створення Президентом України Петром Порошенком Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг – НКРЕКП., Чому так вийшло, що в Україні працював неконституційний орган? Причини, подробиці рішення КС та його наслідки прокоментував юрист юридичної компанії Primelex Олег Олєйніков.

Чому НКРЕКП – неконституційна

Створення НКРЕКП відбулось в умовах відсутності політичної опозиції. Це дало змогу Петру Порошенку, ігноруючи вимоги Закону та Конституції, одноосібно приймати імперативні рішення. Крім того, активні бойові дії на сході країни та невизначеність щодо джерел енергоресурсів додатково спростили прийняття рішень у розріз з конституційними нормами.

«Мова йде про прийняття рішень Президентом за межами своїх конституційних повноважень, що не передбачають втручання у формування цін на енергоресурси», – пояснив Олєйніков.

За цих обставин були відсутні запобіжники щодо зловживань не тільки у створенні НКРЕКП, а й у подальшій діяльності такого органу. «Дякуючи» чому ми отримали скандальну схему «Роттердам+» і розслідування довкола неї. Невиправдані збагачення енергопостачальних компаній, бенефіціарами яких досі залишається закоренілий в Україні олігархат, – теж наслідки такої діяльності НКРЕКП, каже юрист.

Що буде далі з НКРЕКП

Судді Конституційного суду надали змогу державним інституціям привести нормативні акти у відповідність до Конституції. Встановлено строк «буферного» періоду: НКРЕКП буде продовжувати свою діяльність до 31 грудня 2019 року.

«Найвірогіднішим та юридично безпечним варіантом є створення повністю оновленої нормативної бази для діяльності регулятора і встановлення цін на енергоресурси. Новий орган зможе на нових рейках перейняти повноваження вже існуючої НКРЕКП», – відзначив Олєйніков.

Законодавець має достатньо часу, щоб розробити відповідний законопроект, вважає юрист. Назва оновленого органу і приміщення, де він діятиме – неважливі. Значно важливішим та складним є створення правил, які виключать можливість корупційних збагачень та будуть справедливими щодо пересічного споживача.

Шанс для боржників

Громадяни, які принципово не сплачували гроші за користування енергоресурсами у період дії НКРЕКП, отримають значну «фору» у разі звернення до них з позовом щодо заборгованості, відзначив Олєйніков.

За його інформацією, вже активізувались відомі правники, які готові надати консультаційну допомогу у таких справах, в тому числі pro bono (послуги, що надаються добровільно і безкоштовно, для користі громади, особливо для тих осіб, які не мають можливості оплатити ці послуги – «24»).

Але звертатися щодо стягнень за вже виплачені комунальні послуги не варто, вважає юрист.

«Судової перспективи такі справи не мають по ряду причин. Для оскарження виплачених тарифів не достатньо лише фактів, встановлених Конституційним Судом. Необхідно здійснити власний розрахунок. А у цьому випадку це важко або неможливо підтвердити доказами. Слід розуміти, що в разі все ж таки звернення стягнення у таких справах, відповідати за політику НКРЕКП доведеться платникам податків в особі держави, але аж ніяк не бенефіціарам енергетичних компаній», – пояснив Олєйніков.

Юрист підсумував: за нинішніх політичних обставин приймати законодавство щодо нового регулятора буде старий склад Верховної Ради. Однак оновлення НКРЕКП все одно відбудеться. І це перезавантаження створило можливість побороти вищу корупцію в сфері енергетики.

Що відомо про скандали пов’язані з НКРЕКП?

Нацкомісію звинувачували у прийнятті рішень в інтересах президента Петра Порошенка, його оточення та певних олігархічних груп. Зокрема йдеться про запровадження у березні 2016 року формули «Роттердам+», яка мала наслідком введення високих тарифів для населення та промисловості.

У 2017 році справу про незаконність створення НКРЕКП було передано у Конституційний суд. Проте, у 2018-2019 роках, коли головою КС був Станіслав Шевчук, її розгляд був фактично заблокованим. Припускалось, що у такий спосіб КС підігрував президенту Порошенку. Тоді навіть частина суддів КС відкрито звинуватили Шевчука у маніпулюванні розглядом справи НКРЕКП.