Водії заслуговують на подяку

Є професії, у яких люди за свою роботу отримують подяки, а дехто й матеріальні блага, але є й такі, за які, не дивлячись на їх складність і відповідальність, здебільшого чують або ж нарікання, або ж байдужість. Чи багато слів вдячності отримують водії міського транспорту та перевізники, які щодня, не дивлячись на складні погодні умови, свята чи будні забезпечують безперервний рух автобусів на міських маршрутах? У переддень професійного свята автомобілістів хочеться добрим словом згадати людей саме цієї професії.

Професія водія – одна з найпоширеніших на ринку праці. Адже водії є фактично у кожній організації, компанії. За часів СРСР це була затребувана професія. До речі, відбір спеціалістів відповідно до категорій був надто доскіпливим. Ніде правди діти: зараз усі, хто хоч якось тримається за руль та має права, вважає себе водієм.

Та одна справа, коли ти їздиш сам, і зовсім інша, коли ведеш автобус, ущерть наповнений людьми. А особливо, якщо це громадський транспорт і тобі потрібно ще слідкувати за порядком у салоні, пасажирами.

Інколи пасажири нарікають на роботу водіїв автобусів, сперечаються з ними, конфліктують, та насправді, навіть не здогадуються, наскільки важка та відповідальна ця робота. Адже від водія насамперед залежить життя та здоров’я пасажирів, яких він перевозить. А крім цього, він має вчасно, безпечно, з комфортом доставити пасажира у потрібне місце.

В Олександрії не один десяток років перевезенням пасажирів займаються 6 приватних підприємців (С.Сизов, А.Сизов, С.Моцний, А.Проквас, О.Міщенко, К.Юнак), надаючи робочі місця сотням городян. До виконання своїх обов'язків, як і до підбору кадрів, ставляться дуже відповідально. Уже те, що вони в такий складний період часу, коли держава відмовилася від забезпечення соціальних гарантій по безкоштовному проїзду пільговиків, переклавши все на місцеві органи самоврядування, й надалі продовжують безкоштовно возити певну категорію населення, говорить про їх людяність. Хоча і за встановленим міською радою графіком, але ж надають послуги, терплячи збитки.

Сьогодні по місту на 30 маршрутах здійснюється 210 автобусних рейсів, з них – 54 пільгові. На кожному автобусі встановлено прилад GPS-контролю. За умовами тендеру щодня мають здійснити не нижче 90% виїздів. Кожен маршрут, кожна зупинка чи відхилення від графіка контролюються.

«Робота на нашому підприємстві налагоджена так, що водіїв вранці, перед початком зміни, доскіпливо перевіряють медичні працівники, а машини – досвідчені механіки, – розповідає один із перевізників. – Водії – усі з досвідом роботи. Відповідні вимоги і до професійних манер: одна із умов – неконфліктність. Це стосується і водіїв, і кондукторів, будь-який конфлікт одразу залагоджується, бо на скарги пасажирів адміністрація одразу реагує і вважає, що пасажир завжди правий. Плинності кадрів тут немає, бо працівники отримують вчасно заробітну плату, повний соціальний пакет, а перевізники сплачують усі податки до міського бюджету».

Є серед підприємців і колегіальність, поділився секретом один із перевізників. Заробляти у цьому виді бізнесу стало дуже складно, тому й тримаються разом, допомагають один одному, разом відстоюють свої права та приймають рішення.

Головною проблемою сьогодні є невідповідність тарифної політики затратам, які несуть перевізники. Ціни на пальне, запчастини та утримання транспорту ростуть з кожним днем, а тариф – незмінний роками, та ще й пільговиків доводиться возити, за домовленістю з владою, в ущерб собі. Є маршрути, за якими перевізники, якто кажуть, залишаються в мінусі. З десяти маршрутів, які виконує кожен перевізник, половина збиткових. Тому вважають, що варто вже виходити з пропозиціями щодо вартості проїзду та оптимізації маршрутів.

Водії, характеризуючи свою професію говорять, що працювати у цій сфері може далеко не кожен, навіть найдосвідченіший. Бо, окрім навичок водіння, потрібно ще вміти спілкуватись із людьми. А ще треба бути уважним, стриманим, чуйним, і обов’язково терплячим. Цю роботу треба насамперед любити, але найважливіша вимога до водія – безпечний рух.

Як працює водій, ми, пасажири, спостерігаємо щодня під час поїздок. І мало хто хоче побувати на його місці. А в таких умовах, як працюють українські водії громадського транспорту, їм треба мати залізні нерви і безкінечну терпимість. Щоправда, водії і перевізники, з якими довелося спілкуватися в переддень професійного свята, щиро дякували міській владі за відремонтовані дороги, саме ті, по яких курсують маршрутні автобуси: і їхати приємно, і машини не так ламаються, та й пасажирам комфортно.

У переддень професійного свята Дня автомобіліста перевізники вітають колег по бізнесу і своїх працівників зі святом.

День працівників автомобільного транспорту – це ще один привід для нас висловити слова вдячності за вашу працю. Щиро вітаємо всіх, чиє життя пов'язане з дорогою: водіїв, ремонтних робітників, диспетчерів, кондукторів, інженерно-технічних працівників. Бажаємо вам щастя, добробуту, нових трудових здобутків, успішної та безаварійної роботи, зеленої вулиці на життєвих і автомобільних шляхах!