Почему на маршруты не вышли “пятерки”

Сегодня ни один автобус самого популярного городского маршрута № 5 не вышел в рейс, что создало значительные проблемы пассажирам и особенно жителям микрорайонов 8-й школы и БАМа.

По этому случаю было созвано экстренное заседание исполкома, на котором начальник управления экономики Ростислав Черевашко сообщил, что автобусы не вышли по неизвестным причинам и без какого-либо официального уведомления.

 Также он заявил, что из-за этого нарушения договора с перевозчиком будут расторгнуты, а сейчас временно, до проведения конкурса на маршруты, который состоится в первых числах декабря, выполнять рейсы будут другие городские перевозчики.

Это будут вместительные автобусы, которые будут ходить согласно графика. Единственный рейс, на которые пока нет перевозчика — это № 5\1. Этот вопрос будет решен к концу недели.

В свою очередь Виталий Проквас, чья дочь является перевозчиком на этих маршрутах,  сказал, что еще вчера в 10 часов утра предупредил городское руководство о том, что 11 ноября его автобусы не смогут выйти в рейсы, так как заболели водители и попросил подыскать замену на этот день. Но городское руководство вместо того, чтобы пойти на встречу, решило вопрос по своему. 

Источник: http://ot.kr.ua/pochemu-na-marshruty-ne-vyshli-pyaterki.html

Перевезення

Нас повезут по-новому!?

На состоявшемся на прошлой неделе заседании исполком Александрийского городского совета было принято решение в одностороннем порядке разорвать договоры сразу со всеми предпринимателями – перевозчиками на городских автобусных маршрутах. Голосование проходило в отдельности по каждому предпринимателю и члены исполкома были единогласны в своем решении. Никто из перевозчиков на заседании не присутствовал.

Как рассказал нашему корреспонденту заместитель городского головы Сергей Гриценко, решение о разрыве отношений не возникло на ровном месте и ему были предпосылки.

Во-первых, еще в сентябре прошлого года истек срок договоров, заключаемых на пять лет и городские власти хотели провести конкурс весной этого года, но по просьбе перевозчиков договора были пролонгированы. 

Во-вторых, за прошедшие годы многое изменилось в пассажиропотоках, в льготных перевозках, в частности, государство отказалось их финансировать и это все требует корректировки.

В-третьих, было зафиксировано множество нарушений со стороны перевозчиков. 

- Мы их об этом неоднократно предупреждали, но реакции не следовало. Весной этого года в очередной раз была проведена комплексная проверка – опять были предупреждения, опять давались сроки на устранение замечаний и опять не было никакой реакции, - сказал Гриценко.  - Среди серьезных нарушение - несоблюдение графиков и регулярности рейсов. Так в договоре прописано, что регулярность должна быть на уровне не ниже 95%, но нами зафиксированы показатели до 90 и даже до 80%, особенно на льготных рейсах. 

Некоторые автобусы выходят на рейсы с просроченным техническим осмотром. Также есть маршруты, где у водителей на линиях отсутствуют лицензии, системы контроля GPS, хотя это было обязательным условием. А еще зафиксированы нарушения трудового законодательства и применение билетов не установленного образца. Все это привело к тому, что жители города не получают в полном объеме те услуги, которые прописаны в договорах.  

Сейчас, для обеспечения перевозок исполком назначил временных перевозчиков – тех самых предпринимателей, которые раньше обслуживали маршруты. 

Также утверждена новая транспортная сеть, которая, как и раньше состоит из 27 маршрутов. В ней будут изменены некоторые графики и маршруты с учетом пожеланий горожан. В частности, увеличено количество рейсов по выходным и праздничным дням.

На конкурс, который планируется провести в начале декабря, разработаны 9 пакетов маршрутов, каждый из которых сформирован из 2 прибыльных и 1 менее прибыльного – это должно поставить перевозчиков в равные условия. Не исключено, что в конкурсе будет участвовать новый перевозчик из другого города. 

Что касается создания парка коммунального транспорта, Сергей Петрович сказал, что работа над этим идет, но прежде всего нужно изыскать средства на закупку автобусов – это минимум 70 млн гривен.

Также Гриценко отверг слухи о том, что разрыв договоров, это желание прибрать к рукам прибыльный маршрут № 5 и политическая расправа с неугодным власти Виталием Проквасом, чья дочь осуществляет перевозки на этом маршруте. 

А вот как прокомментировал события сам Виталий Проквас: «То, о чем рассказал Гриценко – это желание выслужиться перед городским головой, который возомнил себя александрийским царем. Впрочем, я давно не удивляюсь тем пасквилям, которые сочиняют и распространяют обо мне и моей семье городские власти.

Насчет “выявленных нарушений” скажу, что моя дочь за все шесть лет работы на городских маршрутах ни разу не получила от городских властей ни одного предупреждения о нарушениях. Также и областная транспортная инспекция, которая практически дважды в месяц проверяет работу маршрутов, ни разу не находила каких-либо замечаний. Хочу обратить внимание на такой момент: согласно законодательству, в случае выявления нарушений, договор не должен быть пролонгирован. Но всем перевозчикам их продляли на протяжении всех шести лет. Значит, либо нарушений не было, либо власти сами нарушали законодательство. 

Да, есть перевозчики, к которым были замечания, но “наказать” решили всех, даже тех, кто честно и ответственно работал все эти годы. 

Моя правота будет доказана в судебном порядке, куда я обращусь, как только получу на руки решение об расторжения договора. Посмотрите, кто принимает решение: расторгать – не расторгать? Это люди, которые ничего не понимают в перевозках, в транспортных производственных процессах. Не секрет, и это прекрасно все знают, что у нашей семьи самый комфортный и пассажировместимый парк автобусов. А что будет, если нам надоест вся эта возня вокруг нас, и мы уйдем с маршрутов? Оставшуюся половину парка, имеющегося в наличии у городских перевозчиков уже пора списывать на металлолом!

Скажу, что травля городских властей началась тогда, когда моя мать отдала в аренду помещения под офис ЗеКоманде, а я “позволил” повесить в центре города баннер с поздравлениями не от имени городского головы, а от себя! После этого пошло-поехало. И проверки, и выдуманные миллионы, которые я, якобы, задолжал бюджету и отобранные маршруты и т. д. 

Хотя я неоднократно говорил лично Степану Цапюку, что не претендую ни на какое место во власти, они чувствуют во мне соперника, более того – боятся, так как у меня есть столько компромата на них всех, что хватит не на одно уголовное дело. Я приложу максимум усилий, чтобы эта вся мэрская камарилья вместе с ним ушла на “заслуженный” отдых! А по приходу новой власти обнародую все их проделки. 

Закончить хочу словами из песни:

 «Я все смогу, я клятвы не нарушу.

Своим дыханьем землю обогрею.

Ты только прикажи - и я не струшу,

Товарищ Время, товарищ Время»!

Сергей Гавриленко

Золотий дубль Данила Криська!

Дуже багато людей із нетерпінням очікували на 4-й етап Чемпіонату України з автомобільного кросу, який відбувся в Олександрії 13-14 жовтня на "Вербовій лозі". 

Змагання з мото- та автоспорту завжди проходять у нашому місті з великою підтримкою глядачів. Так відбулося і цього разу. З 2019 року було змінено формат проведення етапу. 

Що саме змінили організатори? Передовсім намагалися зробити свято, ще й яке! Для цього в перший день змагань було проведено всі тренувальні заїзди та кваліфікацію, а о 17-й годині колона в супроводі патрульної поліції рушила з "Вербової Лози"до центральної площі міста. Там на центральній сцені й відбулося урочисте відкриття з презентацією пілотів команд, та святковий концерт, який подарували глядачам керівники "Автомотоклубу "Олександрія"  брати Віталій та Валерій Прокваси, які вже далеко не вперше фінансують подібні гонки для того, щоб автогонщики в Олександрії поліпшували свої навички, а поціновувачі автомотоспорту отримали справжнє задоволення. 

Усі фінальні заїзди було проведенно у неділю на очах тисячів уболівальників. 

З початку розповіді про змагання, хочемо розповісти читачам про тих, хто  допоміг і хто намагався зірвати проведення змагань у нашомі місті!

Ідея проведення цих змагань була озвученна Володимиром Криськом ще в січні цього року, але для її реалізації не вистачало підтримки і розуміння, коли саме їх краще провести. Після парламентських виборів по приїзду Олега Воронька до нашого міста, командою "АМК "Олександрія" йому було запропоновано виїхати на трасу "Вербова Лоза", щоб ознайомитися з проектом розбудови спортивної траси з повною інфраструктурою, для того, щоб  проводити на ній змагання Європейського рівня. Нардепу ідея сподобалася, але для того щоб зрозуміти масштабність змагань, зацікавленість містян та гостей, аби відвідували цю трасу, вирішили провести перегони. Тож ідею Криська Олег Воронько підтримав і пообіцяв всіляко допомогти в проведенні та підготовці. 

Відразу після згоди нардепа на підтримку, керівництво команди вирішило, що захід повинен пройти на високому рівні і так, щоб він не був нічим не схожий на попередні. Ось так і виникла ідея про відкриття перегонів на площі Соборній, і про святковий концерт, на який не витратили ні однієї копійки з бюджету міста, а ще й навпаки, заплативши за оренду сцени, поповнили його. В фінансовій підтримці змагань взяли участь багато небайдужих олександрійців, але про всіх їх команда розповість особисто в наступних публікаціях.

Хто ж той, чи та, хто намагалися зіпсувати спортивне свято організаторам. Отже, після розмови з Володимиром Федоровичем Криськом, ми і дізналися, що найбільшої перешкоди в підготовці надала погода, особливо дощі, які йшли в останій тиждень приготувань, і не дали можливості підготувати трек та збудувати новий трамплін і закінчити озеро, яке з'явилось на трасі. 

Але не зважаючи на погодні умови, команда змогла зробити все, щоб перегони відбулися на найвищому рівні, глядачі отримали задоволення, спортсмени нагороди, а організатори подяку від всіх присутніх. Федерація Автоспорту України визнала Олександрійський етап найкращим змаганням 2019 року, - як за максимальне наповнення спортсменами, так і за організацію. 

Перегони дійсно були видовищними. Були красиві тактичні обгони, драматичні перевороти. Та родзинкою свята та відчуття гордості за наше місто стали дві перемоги. Це безперечна перемога Майстра Спорту, триразового Чемпіона України Данила Криська, який виграв три заїзди від самого старту до фінішу, не давши нікому жодних шансів навіть атакувати. І перемога в командному заліку. 

До закінчення Чемпіонату України залишився ще один етап, який відбудеться в Харкові 8-9 листопада. На цьому останьому етапі коефіцієнт нарахування балів буде вищий за інші етапи. Але не зважаючи на коефіцієнт у 1,5 бали, ми вже можемо привітати і Данила з його четвертим Чемпіонським титулом, до речі - третім поспіль, а також поздоровити команду "АМК "Олександрія" з чемпіонством, - ми підтвердили своє минулорічне чемпіонство, і знову стали найкращою командою країни. 

Буквально вчора Віталій та Валерій Прокваси привітали Данила з достроковою перемогою в Чемпіонаті України, та підтвердили згоду йому на виїзд 26-27 листопада в столицю Молдови на міжнародні змагання, надавши йому фінансову допомогу.

Не каждый мудрый кто учился в Академии Мудрого!

 Вчера и сегодня на Фейсбук вышла статья с информацией, которая по закону вообще не должна распространяться работниками исполкома, но это чепуха. Так давайте прочитаем что же написано в этой "галиматье".
         Когда-то Проквас В.Н., работавший первым заместителем мэра, отправлял на учебу в Харьков в Академию Ярослава Мудрого Цапюка Степана Кирилловича. Как он говорил это для того чтобы мэр был грамотен в юридических вопросах. Но как оказалось деньги граждан были потрачены в холостую так же как и время мэра. Человек который дружит с головой если прочитает эту ерунду, то поймет что там написаны как бы догадки и выдумки умалишенных руководителей города, которые просто хотят опорочить фамилию Проквас. В свое время эти ублюдки уже делали такое, когда в 2005г Виталий Николаевич покинул свою должность по собственному желанию. Наверное теперь у них трясутся поджилки, увидев билборд в центре города с поздравлениями Прокваса. Они как стервятники срочно набросились писать разную чернуху в его сторону.
         Если бы было так сладко в швейном бизнесе как они описывают, то неделю назад не упал бы на колени носочный цех брата Цапюка Степана - Александра, который находится на 14-том микрораене, и на котором стало известно от работников перешедших на швейку, в многих не было трудоустройства. А значит налоги в пенсионку не платились!
Не так уж и хорошо идут дела у цеховиков. Так же известно, что на территории бывш. 3школы находится цех брата мэра Александра по пошиву военной униформы.
Нам кажется нужно было проконсультироваться мэру у братана, а потом показывать свою безграмотность.
         По поводу наполнения бюджета, о котором так беспокоиться мэр Цапюк, нужно пройтись по предприятиям на которых учиредителями есть его дети и родственники, именно там можно найти много денег которые так и не поступили в бюджет.
Например: "Грандбуд"(строительный магазин напротив РДА) где налог на землю 3% а должен быть 12. "Засол-База" (напротив ДОСААФа)где так же налог 3% а должен быть минимум 6%, и много-много другого. Если мэр забыл то мы ему воскресим память)
Ну и если Степан Кириллович скажет что это не его страница, как он говорил например на выборах, то люди которых он опорочил подадут на суд. И тогда суд решит кто прав а кто нет.


ГО "Громадська ініціатива Олександрійщини"

Дивіться, Кириличу, щоб тебе не вигребли з приміщення ради як позаторішній сніг!

Уранці 10 жовтня біля стін міськвиконкому зібралися працівники комунальної сфери. Звичайні двірники та двірнички прийшли отримати гроші за сумлінно ними виконану роботу. У зимку ці люди не розгинаючись, одягнені в благеньку спецодяг викидають тонни снігу, щоб про міського голову на виборах розповідали, який він гарний господар.

Навесні ці нещасні трударі рачки риються в торішньому смітті, що зійшло разом із водами, якого накидали місцеві наркомани так багато тільки тому, що поліцію час від часу ЦСК та працівники виконкому раз за разом викликають до своїх персон, мабуть, побоюючись тіней дерев, що посилювали комунальнику. 

Потім комунальників кидають негайно фарбувати тротуари та розкопувати під деревами, щоб Степану Кириловичу було чим похизуватися перед мешканцями всіляких, як казав Остап Бендер, Кацапетовок.

Улітку, знемагаючи від спеки міські двірники знову рачки змушені обходжувати вже квіти, насаджені міським головою. 

Приходить осінь: знову вони гребуть тонни листя з-під дерев.

Усе це люди роблять заради чого? Щоб їм вчасно виплатили оту мізерну двірничу зарплатню. Але “славна” своїми перевірочними рейдами команда Цапюка вже і цього не хоче робити. Що ж, дивіться, Степане Кириловичу, щоб вас ці самі люди не вигребли якось із затишного крісла разом із позаторішнім снігом!

Чому Цапюкові горе-посланці забули дорогу до Степанового рідного брата?

 

          Сьогодні 10.10 перед обідом на швейну фабрику завітали перевіряючі під головуванням Ростислава Черевашка, начальника відділу економіки міськради. Коли їм нагадали, що “ви вже були на цьому самому місці з цією ж місією10.09.2019, тільки з камерами, а зараз без камер, і  в складі 25-ти, а не 5-ти чоловік, то яка ж мета вашої перевірки”. Тоді посланці Цапюка, як папа вчив, мабуть, сказали, що вони тут ще не були. “Яка ж мета вашої перевірки?” - “Працевлаштування ваших працівників. Нам надійшов лист від міського голови, і ми повинні його виконати!”.

Після того, як гінців від ЦСК запитали, чи мають вони дозвіл суду на прохід на приватну територію, посланці сказали: “Ні, не маємо”. Тоді їм порадили очікувати, доки приїде їхній адвокат і господиня підприємства.

Після цього виявилося, що гінці вже викликали наряд поліції. Органи миттєво приїхали і запитали в гінців від Степана: “Вас тут б'ють, ображають? Ні? То навіщо ж ви відволікаєте нас від роботи?” У цей час з'явився адвокат, і два представники обласної інспекції з працевлаштування зайшли на “швейку” на перевірку.

Однак перевіривши всіх працівників, з'ясували, що всі люди на підприємстві Г.І.Проквас працевлаштовані належним чином. Тоді перевіряючим показали також тих людей, які прийшли на швейку на роботу від Цапюка Олександра Григоровича, які там не були працевлаштовані на роботу багато років, а на підприємстві Проквас Г.І. Були працевлаштовані одразу. То складається враження, що прийшли перевіряти умови праці явно не адресою. Бо до кого ж потрібно приходити за перевіркою? Чи Цапюк, як завжди діє і живе по принципу: своїм — все, а ворогам — закон?

Від сьогоднішнього дня ГО “Громадська ініціатива Олександрійщини” розпочинає роботу над багатосерійним серіалом про пригоди наших можновладців, які часто дуже у них незаконні. Повірте мені, буде дуже цікаво дізнатися про деякі речі, і навіть — інтимного характеру.

      Далі буде. 

Я НЕ РЕЙДЕР !

Не вийшло як хотілось....

         Відвідавши вчора 73 сесію Олександрійської міської ради сьомого скликання вкотре переконався, що наш мер, є непорядною людиною, говорить не правду і майстерно переконує своїх підлеглих.
        На засіданні виконавчого комітету 22.08.2019 року він зумів переконати членів виконкому, що в приміщенні яке знаходиться за адресою площа соборна 27Б немає виробництва, тому на всі ділянки 27А, 27Б, треба підняти арендну ставку з 3% до 12%, члени виконкому його підтримали одноголосно. Передавши рекомендацію виконкому на сесію міської ради яка відбулася 06.09.2019 р, С.К, знову переконував але вже депутатів міської ради, в тому що там немає виробництва. Коли я підняв руку і попросив слово для того щоб розповісти правду в очі С,К за якого я голосував в 2015 році, він запитав мене: ти "кто", на що я йому відповів Проквас Валерій Миколаевич, від нього відразу пролунав запит: "У тебя есть довереность" я відповів НІ, "тогда сіді" сказал С, К.  З місця я докричався, щоб надали слово депутату М. Матвіенку, який за день до сесії прийшов на прохідну швейної фабрики і сказав що хоче переконатися на власні очі що знаходиться в приміщенні на другому та третьому поверсі будівлі 27Б, ми йому надали таку можливість.
Коли Матвіенко розповів всим присутнім в залі, що він бачив виробництво на другому і третьому поверсі, С.К. відразу змінив реторику, і запитав: "А люді там билі" , Михайло відповів були, але я не рахував скільки там чоловік. В мить у С.К зявилася нова ідея "ФІКС" подати на прокуратуру звернення, що там працюють не працевлаштовані робітники, і він відразу забув, що мова йде про відсотки на землю.
        Забув С.К і те що в 2010 році коли став головою міської ради, його не цікавило наповнювання бюджету , бо він тоді всіляко сприяв не наданню дозвілу на розробку технічної документації, для виділення земельної ділянки під фабрику,
вдалося йому і тоді переконать членів попереднього виконкому. Через деякий час С.К відпустило, і нарешті в 2016 році, я зміг оформити договори оренди земельних ділянок 27 А,Б,В на 49 років під 3%. На цих договорах стоїть підпис "САМОГО СТЕПАНА КИРИЛОВИЧА!!!" От не можу зрозуміти коли, і в якому році С.К думав про місто і бюджет а коли про новий "RENGE ROVER". Людину яка говорить не правду називають брихуном, таким я і вважаю С.К. Ще досить багато бруду було вилито на нашу родину Цапюком та Давиденко, при присутніх близько ста чоловік бюджетної сфери, яких примусово було "запршено" на сесію, а це і є використання адмін.ресурсу яке так полюбляють наші керманичі міста. Про Давиденко пізніше.
Весь секрет трагедії в тому, що С.К не став народним депутатом в друге, і він вирішив помститися всім, хто "допомагав" ЗЕ! команді. Йому здалося, що якби ми не надали тоді приміщення під приймальню кандидату в депутати Олегу Вороньку то він би був народним депутатом.
      Але хіба він не розуміє, що його зірковий час скінчився, і виборці його не сприймають як чесну та порядну людину, яка може представляти 103 округ в парламенті держави., Коли С.К був депутатом верховної ради він отримував щомісячно 10000 американських "рублів" з чорної каси партії(це він розповідав мені особисто). Чому він тоді не сплачува 17% податку на доходи фізичних осіб, а вчора на сесії він так голосно репетував, що податки повині платити всі!
Так хто такий Цапюк.???
Валерій Проквас.

“Допомогти, щоб він пішов на відпочинок”

Уже майже два тижні поспіль вирують пристрасті довкола питання підвищенням орендних ставок на землю. Ми вирішили зустрітися з В.М.Проквасом, до якого міськрада, нацькована ЦСК, почала ставитись особливо “прискіпливо”.

Шановний Віталію Миколайовичу, чим же закінчилось питання про підняття орендних ставок землі з трьох до 12 відсотків на території колишньої швейної фабрики?

Поки що нічим. Але під час заслухування 6 вересня цього питання на сесії було дуже “жарко”. Міський голова почав за здравіє, а закінчив за упокій.

Що це означає?


На думку міського голови, на території колишньої швейної фабрики ллється манна небесна, а не виробляється текстильна продукція. І коли він розповідав, що деякі прийшли голі й босі, а зараз мають нерухомість в Буковелі, в Одесі та в Олександрії, а він, міський голова, пропрацювавши 20 років, не має нічого, то  скажу чесно: я теж хотів би не мати нічого так, як не має  міський голова.
Як людина, яку в місті знають і багато-хто зі мною співпрацював і працює, не можу, та й не хочу розповідати про того, хто “нічого не має”. Але якби я розповів, то, я думаю, багато-хто захотів би теж “не мати нічого” з того, що “не має” Цапюк.
А для того, щоб мати те, що маю я, треба покинути йому тепле крісло і йти працювати, як кажуть, в поля. І тоді я хотів би побачити Цапюка — і що б він та його сім`я мали. Коли він на сесії розповідав, що вони перевірили і на мені як юридичній та фізичній особі не числиться жодне підприємство, і тут же після цього говорить, що я винен божевільну суму по податках, то якось воно не в`яжеться.
Але для мене це вже не новина. Я вже давно помічаю, що міський голова підутомився і йому давно вже час і ти на відпочинок. 65 років — це уже, даруйте, серйозно! І в такі роки потрібно уже відпочивати. То як давньому приятелеві мені доведеться допомогти, щоб він пішов на відпочинок.

Місто замовляє “Прощання слов`янки” для клану ЦСК-Давиденко, або Хто ж насправді рейдерським способом віджав партію

Сьогодні, 6 вересня, на сесії міської ради Олег Банковський, член “Опоблоку” і юрист відділу освіти, зачитав звернення такої собі депутатської групи міськради, яка вирішила назватися “Опозиційна платформа “За життя” - а насправді це вчорашні “опоблоківці”, які продули вибори в м.Олександрія, на яких місто дало їм оцінку аж 1,6%. Банковський, крім того, оголосив, що Віталій Проквас за допомогою рейдерських способів захопив місцевий осередок “Опозиційна платформа “За життя”. І сказав про те, що Віталій Проквас є головою цієї партії в м.Олександрія, вони, нові опозажиттєблоківці, мовляв, дізналися тільки вчора, 5 вересня, з публікації в газеті “Олександрійський тиждень”.
За роз`ясненнями дивно-дурнуватої ситуації ми звернулися до Віталія Миколайовича Прокваса:

Хотів би розвіяти цю брехню, тому що саме я є головою Олександрійського міського осередку “Опозиційної платформи “За життя” з 25 березня 2019 року за рішенням Головного Територіального Управління Юстиції у Кіровоградській області. Це добре знала їхня керівниця “Опоблоку” Людмила Давиденко.

Скажіть, будь ласка, навіщо тоді все це було зроблено?

Після того, як сьогодні на сесії Зарицький задав питання при створенні цієї групи в раді,  чи знає про це голова осередку в м.Олександрія, на що міський голова відповів “А це необов`язково!”, вони зрозуміли, що вони попали ногами в маргарин. І щоб вийти з цієї ситуації, вони на скору руку зварганили таке звернення, яке зачитав Банковський. Розраховане це було на те, що в залі сиділо біля 100 людей, зігнаних на сесію олександрійських бюджетників. І щоб публічно опорочити мене, і придумали весь цей цирк. Але городяни і ті, кого вони зігнали в зал, за 20 років вивчили цих керманичів. І не тому вони на сесію прийшли, що підтримують владу, а тому, що кожен із них боїться втратити роботу. На мою переконливу думку, краще б вони замовили оркестр, щоб він їм зіграв марш “Прощання слов`янки”.

Чому Степан Цапюк любить квіти і ненавидить дерева?

Ходить містом Олександрією привид такого міфу: якщо не Степан Кирилович, то більше ніхто.

Колишніх міських партійних секретарів не можна прирівнювати до статусу теперішнього Олекснадрійського міського голови  — то була інша епоха. У тих керівників, що опікувалися долею нашого регіону були зовсім інші можливості. На їх тлі ЦСК виглядав би явно програшно. Який там герой-рятівник: не дотягнув би нинішній мер навіть до статусу директора піонерлагеря.   

Власне кажучи, Олександрію за СРСР можна було розбудовувати навіть із Москви, з Красної площі. Для цього не треба було сидіти сидьма в місцевій раді та протирати штани на стільцях, придбаних коштом простих олександрійців. Достатньо було просто “натиснути”, дати вказівку і здійснити, наче за порухом чарівної палички, будь-який проект. І після цього можна було бути впевненим, що проект цей піде на користь громади, а не на біду їй.

Саме так в центрі ледь не пустельної піщаної Кіровоградської області зусиллями найкращих спеціалістів із Союзу та найкваліфікованіших озеленювачів виросло місто-сад, яке тоді отримало приз за найкраще озеленення, обійшовши в цьому списку всі союзні міста (про це  писала “Олександрійська правда” ще в 2009 році).

До речі, першим випилювати і знищувати дерева в місті розпочав не Михайло Горбачов чи ще який-небудь одіозний партійний лідер, а мер,Степан Кирилович Цапюк. Мовляв, робилося це, щоб дерева не падали на громадян. До речі, якраз після їх випилювання, років із десять тому в Олександрії і трапилася екологічна катастрофа, яка привернула увагу Міністерства з надзвичайних ситуацій. Дерево впало на людину, адже екоситуація після випилювання посадок змінилася в місті на гірше.

Ніхто ніколи, проте, не звітував перед нами, міськими мешканцями, в часи, коли один виклик вишки коштував замовникові 600 гривень (це коли долар був 5 грн.), куди ж і на що пішли міські дерева і кошти, насаджені в Олександрії зусиллями всього СРСР.  Мер обіцяв, обіцяє і може обіцяти на їх місці нові дерева. Але всі знають, що дерева ростуть довго(як мінімум, десяток років), а найм озеленювачів коштує — чимало. Тому мер віддавна вирішив вразити своїх співвітчизників у місті квітами.

По-перше, квіти ростуть швидко. По-друге, вони вражають своєю красою (завжди можна сказати: хто квітів не любить, той ...). І, зрештою, по-третє, квіти потребують виділення на  догляд за ними коштів із міського бюджету (а хто здогадається контролювати обіг коштів на таку “добру” справу? А якщо і здогадається: то хто ж вам цей контроль зробить прозорим?) . Квіткарство має ще одну перевагу: за квітами можуть доглядати або дорогі профі-квітникарі, з Нідерландів, скажімо, а можна обійтися безкоштовно, звичайними двірничками, які і так стоять на бюджеті міста (причому за кожну випадково зламану квіточку вираховуючи з їхньої зарплатні, і зовсім не доплачуючи, коли квіти “вродили добре”). Таким чином тільки на квітах у мера-”героя” є можливість подвійної складової корупційних дій. Третя складова — випилювання і посадка дерев.

Існує і відповідний механізм, який не дозволяє проконтролювати подібні оборудки мера. Який? А комунальні господарства, створення або закриття яких Олександрійський міський голова регулярно ініціює. Якщо певне комунальне господарство, яке займалося, скажімо, підрядами на вивозку та вирубку дерев ліквідувати вчасно, створивши з такою самою метою на його місці інше, то і кінці, як то кажуть, у воду.

Одним словом, квіти в Олександрії перемогли дерева. При тому міська екологія, звичайно, не покращилася. Міськрада зовсім не поспішає оприлюднювати порівняльних даних та медичних характеристик щодо загроз епідемій алергії. Скажімо, даних щодо різкого зростання, буквально в два останні роки, особливо серед дітей, захворюваності на різного роду алергічні захворювання (вони їх можуть і не мати, оскільки для боротьби з подібними надсерйозними хворобами мешканці міста все частіше звертаються до професіоналів платної медицини). Однак якщо звернутися у “Інвітро”, то можна дізнатися: уже не тільки класична амброзія, з якою місто не бореться (не будуть же лісоруби паралельно займатися амброзією, на це також потрібна окрема стаття та окремі видатки з бюджету), а загалом уже  понад 10 рослин викликають у олександрійців алергію. До речі, квіти, насаджувані на міських клумбах коштом територіальної громади міста Олександрія також можуть викликати алергічну реакцію, цього ніхто не перевіряв, а от мешканці — втикають на Європейській площі в айфони і страждають. На відміну від тополь, кленів, акацій та інших дерев, які у нас тільки вирубують, але не встигають ані насадити, ані виростити. Зате мікрорайони, відомі в народі як Перемога та Жовтневий, у випадку, якщо амброзію занесуть у Червону Книгу, уже зараз можна вважати безальтернативним заповідником світового рівня. Люди пишуть  у соцмережах, що на Жовтневому амброзія вище людського зросту. Тоді Цапюк звітує: комунальні підприємства з нею борються. Після чого громадяни у тих-таки соцмережах справедливо відповідають: який же дурень бореться з амброзією, викошуючи (розмножуючи) її в серпні, тоді як потрібно виривати з корінням у травні-червні?..

Отак в Олександрії з легкої руки Цапюка квіти перемогли дерева. Та чи на користь це нам, місцевим мешканцям? Це — щодо питання єдиного і “найкращого в світі мера, який понад усе на світі любить своє місто”. Так що ж насправді любить ЦСК: місто чи його ресурси та різного роду нички, що дозволяють Олександрію додерибанювати навіть після винищення споруд вугільної промисловості? (А, може, ЦСК — пророк. І саме тому так не злюбив зелені дерева, бо в них забагато “Зе”, представнику яких мер програв депутатство-2019?)

Іще одне. На плакаті при в`їзді в місто, там, де зараз красуються під вибори різного роду кандидати в депутати, у 1980-ті, коли Цапюк ще “не зайшов” у місто, красувалося “Олександрія — місто з 120-ти тисяч мешканців”. Цікаво, скільки мешканців залишиться в Олександрії, екологія якої свідомо занедбана владою на чолі з мером, через рік, два, три?

Так хто ж має доплачувати в бюджет за І-й поверх “швейки”?

2 вересня 2019 року о 13 годині під головуванням Сергія Ракути відбулося засідання земельної комісії щодо збільшення орендної ставки окремим підприємцям міста до 12% з початково обумовлених 3%.

На комісію, яка намагалася зібратися ще у п`ятницю, прийшло троє з шести її членів, доповідав начвідділу з земельних питань Олександр Купченко.

На засіданні був присутній і представник-орендар, Валерій Миколайович Проквас. 

Валерій Миколайович запитав: “Скажіть, будь ласка, на виконкомі 22 серпня було озвучено, що до нас на територію підприємства не пустили комісію від міськради. Покажіть мені цих людей, членів тієї комісії. Просто хочеться подивитися їм  у вічі!”

Німа сцена. Присутні просто опустили очі в папери. Після чого Олександр Васильович Купченко сказав: “ Ми направили Вам із цього питання листа. ”

Валерій Миколайович відповів, що так, лист із повідомленням прийшов за адресою, Ганна Іванівна Проквас отримала його 22 серпня, але лише через дві години після того, як згаданий виконком закінчив свою роботу.

Усі тихенько почали мовчати далі.

Після цього Валерій Миколайович підняв ще одне питання: “Нашому з вами договору щодо 3% ставки на цій території уже три роки. Орендні ділянки визначені в ньому як А, Б та В. Якщо на Б (перший поверх, що виходить на проспект) можна знайти комерційну складову діяльності, то на А та В така складова абсолютно відсутня. Тому що А і В — це промислове виробництво. То яким же тоді чином Ви збираєтеся піднімати орендну ставку там, де просто не існує складової для подібного підняття?

У 2010 році Степан Кирилович Цапюк не надавав нам ці території в оренду просто в тупу, а в 2016 році всі питання були узгоджені, в тому числі по тому ж таки першому поверху (територія Б)”.

Тоді Оксана Головачова, представник “Опоблоку”, запропонувала просто дорахувати орендні кошти по території Б, починаючи з 2016 року.

“Та я і не проти, - сказав Валерій Миколайович Проквас. - Та тільки доплатити в такому випадку повинен той, хто є порушником. Та якщо йти за такою логікою, то це має зробити не Проквас, а саме Цапюк. Тому що саме Степан Кирилович, який мав тоді попередньо перевірити правильність орендної ставки, поставив 2016 року свій підпис на документі про орендну ставку в 3%”.

Справді, виходить так, що 2016 року Прокваси були праві, а тепер раптом виявилися неправими. Мабуть, вітер не звідти подув чи як? Хіба що на зміну точки зору ЦСК про Проквасові земельні оренди вплинуло надання одного з приміщень “швейки” команді “Зе” на час парламентських виборів.

Цікаво, згадав би чи ні Степан Цапюк про орендні ставки з метою наповнення Олександрійського міського бюджету, якби не програв вибори представнику команди “Зе”?

Хвалять люди, мамо, нас: то ви — мене, то я — вас

Виконком 29 серпня в Олександрії пройшов під знаком недільного дня підприємця. Не дивно,  що мало мати місце велика кількість пустопорожніх балачок та хвалебних од. Як завжди, до дня підприємця вітали на виконкомі багато, смачно і душевно.

Іще жодного разу не обходилося, щоб до дня пдприємця не привітали місевих перевізників. І насправді було тепер уже за що вітати. Бо перевізники возили цього року пільговиків за трохи більше ніж 50% коштів з казни місцевого бюджету, передбачені на перевезення наших бабусь та дідусів. Бо в місцевої, такої злагодженої та цапюкослухняної ради, бачте, на це нема коштів.

Так, нещодавно міський голова дав обіцянку виплатити перевізникам ті заборгованості, що вони виграли в суді. За згодою сторін, сплата цих відшкодувань підприємцям- перевізникам була розбита на три місяці.

Але мер, як завжди, свого слова не дотримав. Даремно прочекали перевізники і 28 липня, і 28 серпня — дати, коли мали сплати часткове відшкодування за перевезення пенсіонерів, про яких мер завжди дбає чужими руками. Ніяких коштів не надійшло.

Щоправда, перевізники вже звикли, що зі своїм словом мер поступає в анекдоті: я слово дав, я його й забираю назад.

Як завжди, і цього року, мер вітав тих, хто сидить за столом виконкому. Думаю, що це останні з могікан, які ще заслуговують на грамоти од мера. Тому що в нас на сьогодні не виконком, а  мер вирішує, кому що дати, а кому не дати.  

Дума про Засланого Козачка. 1-ша серія

Підприємця Олександра Рушковського влітку, коли він дізнався, що Олександрійський міський голова йде в парламент від партії “За життя”, ледве Кіндратій Петрович не вхопив. Усі вибори пан Олександр, доки персональна сторінка мера не гавкнулася, писав утішні листи “батькові” міста. Мовляв, схаменіться, Степан Кирилович, ви ж — наш “тато”, вас тут вважають гарною людиною, і на тобі, підставляєте себе і місто, крокуючи поруч із такими “одіозними персонами” на мою думку...

Тут іще, правда, хтозна, хто більше постраждав від такого Степан-Кириловичевого висування на депутатство: місто, Степан Кирилович чи сама партія “За життя”, яку в Олександрії, як відомо, очолюють зовсім протилежні ЦСК люди.

Місто - однозначно виграло: воно Цапюка не захотіло. Партія, струсила пил, щоб не ганьбитись, і після виборів про невдаху-кандидата вже й забула. Що ж до самого Степана Кириловича, то тут треба дещо пояснити.

Хто пам`ятає нашого “таточка” міста в якості мера-неофіта наприкінці бандитських 1990-х, добре знає, що Степан Цапюк завжди любив розказувати і про свою не любов до політики, і про ненависть до українських президентів. Не один раз Цапюк обіцяв зав`язати з політикою, зізнаючись, що це бридка справа. Але, як ми знаємо, так і “не завязав”.

Добре знаючи характер Степана Кириловича, скажемо, що, мабуть, це не випадково. Мер Степан зовні схожий на аполітичну людину. Більшість людей похилого віку, які проголосували за ЦСК на місці мера вийшли з Союзу. Натомість ніхто не може пригадати жодного радянського ідеологічного досвіду, крім звання армійського прапорщика, у біографії Степан Кириловича. Місцеві лизоблюдські видання ніколи нічого не писали ні про те,що Кирилович  був у жовтенятах, ні про піонерські роки нинішнього міського голови, ні про членство в партії.

Зате добре відомо, що він працював на “Автоштампі”. Якими оборудками він займався на тому соціалістичному підприємстві, ми відсилаємо до наших попередніх публікацій. Але через деякий час, вже будучи мером, Цапюк, який, щоб його люди вибрали на перший термін, всіляко відхаращувався від комуністичного минулого, раптом зацікавився можливістю кар’єри  в рядах модної на той час “Трудової України”. Мабуть, думав, що, як і на трудовому “Автоштампі”, партія торгує неліквідними млинами. А коли дізнався, що це не так і що та партія непопулярна, одразу заявив про те, що “політика — нечиста справа”, мене, мовляв, обдурили, залишаю політику назавжди (хіба що на Пересопницькому Євангелії не присягався...). Уже 2005 року Степан Цапюк прославився, принаймні на рівні нашого регіону, як практично Перший сепаратист в історії незалежної України. Нагадаємо: президентом України став Віктор Ющенко. У стінах ради, на виконкомах, офіційно, приватно і, мабуть, навіть у бані відтоді “аполітичний” Цапюк скрізь кричав “Ета не мой прізідєнт!” І якби 2005-2006 року тривало АТО або ОСО, то гріти б Степану Кириловичу якщо не нари, то стільці слідчих камер СБУ. Але ж у нас демократія, і відверте заперечення місцевим князьком політики цієї держави тоді, як завжди, зійшло Степанові з рук. Однак злі язики підозрювали, що мер незлюбив Ющенка тільки тому, що той,як відомо,  торгував лише вуликами і аж ніяк не млинами, до яких у ЦСК особливий хист і смак.

Усі знають: завжди Степан Цапюк обзивав політиканами  і переслідував усіх місцевих політиків, політика яких не узгоджувалась з персональним панством Степана Кириловича в цьому місті. Коли ж сам мер, щоразу під різними прапорами, намагався втекти від Феміди,я ка по ньому плаче, в депутатське київське крісло це вже називалося не політикою, а “розумним вибором населення”. Однак, мабуть розкусивши, двуличність Степана Цапюка виборці на Кіровоградщини так жодного разу і не обрали ЦСК до парламенту: там він провів місяць лише з подачі злочинного режиму Януковича.

Навіть зараз, коли Степан Цапюк провів у політиці, яку він не любить, понад 20 років, його політичні пріоритети визначити практично неможливо.

Занадто вже вони строкаті, особливо цього року, коли в кулуарах за місцевим міським головою навіть прізвисько приросло: Засланий Козачок.

Хоча програмні і партійні засади, а також модель державотворення президента Петра Порошенка мало відрізнялися від ідентичних поглядів Віктора Ющенка, Порошенка наш мер “зацінив”. Мабуть, знайшовши щось спільне між шоколадною кар’єрою Петра Олексійовича та власною “млинарською” діяльністю на “Автоштампі”. Принаймні на останній сесії перед виборами президента Степан Кирилович, згадавши про голосування, прозоро натякнув: мовляв, кандидатів багато, аде правда в тому, що тільки цей із усіх президентів (визнав хоч одного!) звертав хоч якусь увагу на проблеми міста Олександрія. Враховуючи, що нинішній виконком звик сприймати будь-які нейтральні філософські роздуми міського голови як безпосереднє керівництво до дії, не викликає сунівів за кого мали віддати голоси бюджетоїди з олександріського “білого дому”.

У межах кількох днів настрій олександрійського міського голови був іншим. Ось що, наприклад, сказав наш мер про професійні здібності Олега Ляшка, іншого кандидата на президентську булаву, вручаючи йому квіти і не дивлячись у вічі: “Чи можете ви уявити яка у нього команда, яка у нього тільки голова, щоби за такий короткий час ознайомитися з законом і отими правками до нього!” Ляшка, команда якого через кілька місяців пролетить повз стіни ВР як фанера, хвалив Степан Кирилович зі сцени, хвалив не в лоб, а,як то кажуть, просто по лбу. Єдине, що не робив при цьому: хіба що на коліна не ставав. Та — хіба що в засмокт не цілувалися на брудершафт.

То де ж правда? Там де Степан Кирилович кричить, що той — мій президент, а там уже волає — а ото не мій. (Цікаво, чи нинішній, Володимир Зеленський, який обіцяв взятися за біографії таких собі шаромижників у бюджетних кріслах, чи його, чи не його? )Чи там, де він, запопадливо мало не проїдаючи поглядом зазирає у вічі Юрію Бойкові, лідерові “За життя”? Чи там, де Цапюк Степан все-таки очікував, що президентом залишиться, нехай  епізодично , та все-таки любий йому (а що як таки торгуватиме млинами?) Петро Порошенко?

Як би не бідкалися клеврети ЦСК, кишені яких від нього залежать,що всіх собак вішають завжди на обожнюваного ними “Кириловича”, але судячи з усіх цих загально і не дуже відомих фактів — скрізь тут правда.

Є ще така правда: тепер по праву від Кирилича завжди присутні два секретаря міськради різних політичних розливів: одна — від колишніх Партії Регіонів, інша — колишня від “Батьківщини”. Непримиримі політичні ворогині.

Що це: уособлення багатовекторності політики мера? А-політичнності? Прибацаності?

Але так не буває. Правда, як і Степан Кириличів кілька не буває і бути не може, - скажете ви. Так і є! І тоді напрошується лише один висновок: наш мер, як завжди, бреше, за яку б політичну силу не агітував би. Що ж до розпіареної мерської а-політичності, то, як казали про одного пана з іншого міста, мабуть, насправді більшого політичного пройдисвіта в регіоні годі знайти, навіть якщо пошукати. 

Так що даремно бідкався Рушковський: не політсила не та, а “папка” у нас не той. Козачок, як то кажуть, від самого початку був засланий...