Чужі прибутки рахувати навчились, а затрати ні

 В Олександрії кажуть, що переймаються малим та середнім бізнесом, говорячи, що сьогодні це  вагоме джерело  податків до міської казни, тому  й сприяють розвитку  такого роду  підприємництва, але тільки не в галузіі пасажироперевезень, говорять  її представники. Ми поспілкувалися з більшістю перевізників і всі вони зазначили, що на даний момент знаходяться на межі виживання. Кажуть, що вони, як і всі бізнесмени в місті працюють  не лише для того, щоб надавати послуги, а ще й щоб самим заробляти гроші, утримувати на потрібному технічному  рівні  транспорт, поповнювати, чи оновлювати автопарк, та щось накопичити на «чорний день». Але  в Олександрії чомусь так вважають, що перевізники зобов»язані лише усім догоджати, не переймаючись власними інтересами. Так вважає держава, бо не повертає їм кошти за пільгові перевезення, так вважає міська влада, бо не розраховується з ними за надані послуги визначеним категоріям за грудень, аргументуючи просто  - немає коштів !. То звідки ж вони можуть з»явитися у представників цього роду бізнесу. З огляду коментарів жителів міста щодо підвищення тарифів, здається, що й вони вважають що перевізники в Олександрії існують лише для того, щоб задовольняти потреби городян і аж ніяк не власні.

« Ми не прийшли виживати, - говорять перевізники, - ми прийшли, як і всі заробляти гроші». На рівні держави  у містах, де працюють приватні перевізники з початку року розглядають підвищення тарифів із ряду об»єктивних причин. І всі це розуміють, але сприйняти не хочуть.

 В Олександрії почали говорити про проведення нового конкурсу на пасажироперевезення. Тож перевізники заявили, що вони готові взяти участь в конкурсі та подивитися хто ще готовий взяти на себе перевезення пасажирів, забезпечувати пільгові перевезення і балансувати на межі виживання. Цікаво, як це вийде у інших?

Дороги і транспорт – це артерії одного організму і якщо він давно відлагодженний  і працює, як годинниковий механізм, то чи варто його рушити .Якщо безапеляційно підвищують тариф на тепло, чи воду тому, що підвищилась мінімальна зарплата, то чому скільки гамору над підняттям тарифу на проїзд в автобусі, адже там теж треба платити зарплати ?.

До речі один із перевізників уже подавав до суду скаргу на державу за неповернення субвенцій і виграв суд, але розуміючи, що суд виграв, а платити доведеться з міської казни – перевізники не йдуть по цьому шляху. Кажуть, що совість не дозволяє, тоді як із совістю в інших інстанціях ? Хотілося б щоб і люди зглянулись, враховуючи таку категорію моралі як совість.

 «Якщо хтось так ретельно рахує наші прибутки, - кажуть перевізники, - то нехай порахують і наші затрати, тоді й поговоримо !»