"Олександрійська правда" тепер у Facebook

середа, 23 серпня 2017 р.

Тест на безвідповідальність

На початку літа цього року скандальновідомому психоневрологічному інтернатові, що в смт.Олександрійське, призначили нового керівника - Тетяну Бандурко. Чи відбулися зміни на краще? 

Нагадаємо, на початку березня у закладі без попередження відбувся моніторинговий візит представників Уповноваженого з прав людини. Тоді було виявлено численні порушення в роботі інтернату. Зокрема, комісію збентежив тепературний режим у кімнатах, що на момент інспекції складав лише +13 С, а також загальне забезпечення підопічних одягом.
Тетяна Бандурко запевнила громадськість, що підопічні закладу в подальшому будуть мати належні комфортні умови проживання та необхідний догляд.
Але обіцянки залишилися обіцянками. Невдовзі,через місяць після призначення Тетяни Володимирівни на посаду директора психоневрологічного інтернату, на водоймі  утопився 61-річний підопічний закладу. Чому за чоловіком не здійснювався належний нагляд не знають ні в управлінні охорони здоров'я Кіровоградської  облдержадміністрації, ні в департаменті соцзахисту, що безпосередньо курує цей заклад.
В обласному департаменті соцзахисту повідомили, що жодних документів про притягнення до відповідальності винних у смерті підопічного інтернату не надходило.
Хто ж відповість за недбальство, жертвами якого стають безпомічні, позбавлені опіки люди?
Ситуація на краще не змінюється. І, схоже, доля підопічних інтернату  нікого не обходить. Залишається сподіватися, що реакція з боку відповідних служб буде.
Подальшу інформацію опублікуємо згодом.

81 коментар:

  1. Мне кажется, что ухарям с Димитрово пришла кыця.Знаю сегодня Шева,Рожкова,Парада приезжали к мэру спасать патрона(мэра).Этот троекуров правил , как своей водчиной. похер законы делал так как считал нужным.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. У Вас есть конкретные факты?Можно любого человека обговорить,факты!и только факты!

      Видалити
    2. Тю...не может быть!Год назад эта сборная ездила к меру чтоб снять Клювака,а сейчас чтоб оставить,чет не то,как такое может быть?Рожкова же учитель,и с Шевой?барыгой?не верится.

      Видалити
    3. Тю...не может быть!Год назад эта сборная ездила к меру чтоб снять Клювака,а сейчас чтоб спасти,чет не то,как такое может быть?Рожкова же учитель,и с Шевой?барыгой?не верится.

      Видалити
    4. Кто к ним пришел?Кыця?Аха ха!Бог не теля...

      Видалити
    5. Кримінальна відповідальність за наклеп — коментар до статті 125 К К України
      Опубликовано Май 19, 2014 автором viktor777
      1Коментар до статті 125 КК

      1. Честь і гідність людини як члена суспільства і громадянина є сукупністю його моральних якостей і відносяться до числа основних моральних цінностей. Право кожного на повагу до його гідності зафіксоване в Конституції України 1996 р. (ч. 1 ст. 28). Посягання на честь і гідність особи можуть тягти цивільну (ст. 7 ЦК) або кримінальну відповідальність, яка настає за наклеп (ст. 125) та образу (ст. 126).

      Справи про злочини, передбачені ч. 1 ст. 125 та ст. 126, .порушуються не інакше, як за скаргою потерпілого (ч. 1 ст. 27 КПК). При прийнятті від скаржника заяви суду треба з’ясувати, в якому порядку — кримінальному чи цивільно-правовому — від просить захистити його інтереси.

      2. Об’єктом наклепу є честь і гідність людини як її невід’ємні особисті цінності, пов’язані з оцінкою особи суспільством та, почуттям самою особою своєї суспільної значимості.

      Потерпілими є будь-які фізичні особи, в тому числі померлі, душевнохворі та діти.

      3. Засобом вчинення злочину є неправдиві вигадки, що ганьблять іншу особу. Йдеться про начебто вчинений потерпілим протиправний чи аморальний вчинок та інші відомості, що ганьблять потерпілого (наприклад, про венеричне захворювання, оскільки його наявність передбачає, як правило, ведення розпусного способу життя). Ознака ганебності відомостей є питанням встановлення факту судом в кожному окремому випадку і по суті своїй є такою, що принижує честь і гідність громадянина в громадській думці з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі. Поширення дійсних відомостей, хоча б вони і ганьбили потерпілого, не є наклепом (див». справи Г. // Рад. право. — 1968. — № 12. — С. 85—86 та К. // Рад. право. — 1979. — № 9. — С. 87—88).

      Завідомо неправдиві вигадки, що ганьблять іншу особу, можуть бути засобом наклепу, якщо в них йдеться про «факти» минулого чи теперішнього, а не гадані майбутні.

      4. Об’єктивна сторона злочину характеризується поширенням завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять іншу особу. Під поширенням таких відомостей розуміється повідомлення їх винним невизначеній кількості осіб, кільком особам або хоча б одній особі, крім самого потерпілого. При повідомленні таких вигадок самому потерпілому винний може нести відповідальність за ст. 126 за наявності всіх ознак цього злочину (рив. абз. 1 та, 2 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. № 7 «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій» // Бюлетень… — С. 107—108).

      Поширення може виражатися в різних формах: усній (в розмові, публічному виступі в аудиторії, по радіо тощо), письмовій (у листі, статті в газеті, шляхом демонстрації плакатів, інших творів у громадських місцях тощо).

      Злочин є закінченим з моменту поширення відомостей, що ганьблять потерпілого.

      Видалити
    6. 5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини: винний знає про неправдивість поширюваних вигадок, що ганьблять іншу особу, усвідомлює такий характер цих вигадок і бажає їх поширювати.

      Не є наклепом поширення неправдивих відомостей, які ганьблять іншу особу, якщо винний не усвідомлює того факту, що вони не відповідають дійсності. В такому випадку у відповідності зі ст. 7 ЦК (в редакції Закону від 6 травня 1993 р.) потерпілий вправі вимагати від суду спростування таких відомостей, а також відшкодування майнової і моральної (немайнової) шкоди, завданої їх поширенням. «Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації…» (абз. 2 п. З постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (Збірник… Частина перша. — С. 32).

      Президія Чернігівського обласного суду в своїй постанові у справі Т. зазначила: «Якщо особа сумлінно помиляється щодо неправдивого характеру поширюваних нею відомостей або висловила офіційним органам припущення про незаконні дії певної особи з проханням перевірити пов’язані з цим обставини, кримінальна відповідальність за наклеп виключається» (Практика… С. 151).

      6. Суб’єкт — особа, яка досягла шістнадцятирічного віку.

      7. Кваліфікуючими ознаками наклепу є вчинення його у друкованому або іншими способами розмноженому творі, в анонімному листі або особою, раніше судимою за наклеп (ч. 2 ст. 125), а також наклеп, поєднаний з обвинуваченням у вчиненні злочину проти держави або іншого тяжкого злочину (ч. З ст. 125).

      Друкованим або іншим способом розмноженим твором є твір, втілений у матеріалізовану форму книги, статті, листівки, оголошення тощо будь-яким способом (надрукований друкарським способом, на машинці, знятий на відеокасету, написаний від руки тощо). Розмноженими творами визнаються й одиничні примірники тексту чи зображення, призначені для читання або огляду багатьма людьми (скажімо, листівка, наклеєна на паркані).

      Анонімним є лист, автор якого невідомий (без позначення відправника, з нерозбірливим підписом тощо) або вказаний неправильно.

      Особа, раніше судима за наклеп, — та, судимість якої за будь-якою частиною ст. 125 не погашена і не знята в установленому законом порядку на момент вчинення злочину.

      Злочин проти держави — це злочин, передбачений будь-якою статтею глави 1 КК «Злочини проти держави». Тяжкий злочин — той, що названий в ст. 7′.

      8. Наклеп треба відрізняти від образи (див. п. 4 коментарю до ст. 126) та від завідомо неправдивого доносу (ст. 177), «при якому дії винного полягають у повідомленні суду, прокурору, слідчому або органу дізнання завідомо неправдивих відомостей про начебто вчинений або підтотовлюваний злочин з метою незаконного притягнення громадянина до кримінальної відповідальності» (п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. № 7).

      Видалити
    7. Люди видели как приезжали шева, рожкова, парада, вот какие тебе еще надо факты? заладил со своим знанием закона, мы и так его знаем! И не нужно людей за идиотов держать и запугивать тут!

      Видалити
  2. Жесть!!! Клювак обещал на выборах каждый месяц отчитываться перед громадой. Вот маленькая проблема . ЗАБЫЛ........

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Кримінальна відповідальність за наклеп — коментар до статті 125 К К України
      Опубликовано Май 19, 2014 автором viktor777
      1Коментар до статті 125 КК

      1. Честь і гідність людини як члена суспільства і громадянина є сукупністю його моральних якостей і відносяться до числа основних моральних цінностей. Право кожного на повагу до його гідності зафіксоване в Конституції України 1996 р. (ч. 1 ст. 28). Посягання на честь і гідність особи можуть тягти цивільну (ст. 7 ЦК) або кримінальну відповідальність, яка настає за наклеп (ст. 125) та образу (ст. 126).

      Справи про злочини, передбачені ч. 1 ст. 125 та ст. 126, .порушуються не інакше, як за скаргою потерпілого (ч. 1 ст. 27 КПК). При прийнятті від скаржника заяви суду треба з’ясувати, в якому порядку — кримінальному чи цивільно-правовому — від просить захистити його інтереси.

      2. Об’єктом наклепу є честь і гідність людини як її невід’ємні особисті цінності, пов’язані з оцінкою особи суспільством та, почуттям самою особою своєї суспільної значимості.

      Потерпілими є будь-які фізичні особи, в тому числі померлі, душевнохворі та діти.

      3. Засобом вчинення злочину є неправдиві вигадки, що ганьблять іншу особу. Йдеться про начебто вчинений потерпілим протиправний чи аморальний вчинок та інші відомості, що ганьблять потерпілого (наприклад, про венеричне захворювання, оскільки його наявність передбачає, як правило, ведення розпусного способу життя). Ознака ганебності відомостей є питанням встановлення факту судом в кожному окремому випадку і по суті своїй є такою, що принижує честь і гідність громадянина в громадській думці з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі. Поширення дійсних відомостей, хоча б вони і ганьбили потерпілого, не є наклепом (див». справи Г. // Рад. право. — 1968. — № 12. — С. 85—86 та К. // Рад. право. — 1979. — № 9. — С. 87—88).

      Завідомо неправдиві вигадки, що ганьблять іншу особу, можуть бути засобом наклепу, якщо в них йдеться про «факти» минулого чи теперішнього, а не гадані майбутні.

      4. Об’єктивна сторона злочину характеризується поширенням завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять іншу особу. Під поширенням таких відомостей розуміється повідомлення їх винним невизначеній кількості осіб, кільком особам або хоча б одній особі, крім самого потерпілого. При повідомленні таких вигадок самому потерпілому винний може нести відповідальність за ст. 126 за наявності всіх ознак цього злочину (рив. абз. 1 та, 2 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. № 7 «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій» // Бюлетень… — С. 107—108).

      Поширення може виражатися в різних формах: усній (в розмові, публічному виступі в аудиторії, по радіо тощо), письмовій (у листі, статті в газеті, шляхом демонстрації плакатів, інших творів у громадських місцях тощо).

      Злочин є закінченим з моменту поширення відомостей, що ганьблять потерпілого.

      Видалити
    2. 5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини: винний знає про неправдивість поширюваних вигадок, що ганьблять іншу особу, усвідомлює такий характер цих вигадок і бажає їх поширювати.

      Не є наклепом поширення неправдивих відомостей, які ганьблять іншу особу, якщо винний не усвідомлює того факту, що вони не відповідають дійсності. В такому випадку у відповідності зі ст. 7 ЦК (в редакції Закону від 6 травня 1993 р.) потерпілий вправі вимагати від суду спростування таких відомостей, а також відшкодування майнової і моральної (немайнової) шкоди, завданої їх поширенням. «Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації…» (абз. 2 п. З постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (Збірник… Частина перша. — С. 32).

      Президія Чернігівського обласного суду в своїй постанові у справі Т. зазначила: «Якщо особа сумлінно помиляється щодо неправдивого характеру поширюваних нею відомостей або висловила офіційним органам припущення про незаконні дії певної особи з проханням перевірити пов’язані з цим обставини, кримінальна відповідальність за наклеп виключається» (Практика… С. 151).

      6. Суб’єкт — особа, яка досягла шістнадцятирічного віку.

      7. Кваліфікуючими ознаками наклепу є вчинення його у друкованому або іншими способами розмноженому творі, в анонімному листі або особою, раніше судимою за наклеп (ч. 2 ст. 125), а також наклеп, поєднаний з обвинуваченням у вчиненні злочину проти держави або іншого тяжкого злочину (ч. З ст. 125).

      Друкованим або іншим способом розмноженим твором є твір, втілений у матеріалізовану форму книги, статті, листівки, оголошення тощо будь-яким способом (надрукований друкарським способом, на машинці, знятий на відеокасету, написаний від руки тощо). Розмноженими творами визнаються й одиничні примірники тексту чи зображення, призначені для читання або огляду багатьма людьми (скажімо, листівка, наклеєна на паркані).

      Анонімним є лист, автор якого невідомий (без позначення відправника, з нерозбірливим підписом тощо) або вказаний неправильно.

      Особа, раніше судима за наклеп, — та, судимість якої за будь-якою частиною ст. 125 не погашена і не знята в установленому законом порядку на момент вчинення злочину.

      Злочин проти держави — це злочин, передбачений будь-якою статтею глави 1 КК «Злочини проти держави». Тяжкий злочин — той, що названий в ст. 7′.

      8. Наклеп треба відрізняти від образи (див. п. 4 коментарю до ст. 126) та від завідомо неправдивого доносу (ст. 177), «при якому дії винного полягають у повідомленні суду, прокурору, слідчому або органу дізнання завідомо неправдивих відомостей про начебто вчинений або підтотовлюваний злочин з метою незаконного притягнення громадянина до кримінальної відповідальності» (п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. № 7).

      Видалити
  3. Відповіді
    1. Хочу успокоить сердобольных. Рожкова ездила на встречу с МЭРОМ по приглашению и совсем по другой причине.

      Видалити
    2. Людмила Исхаковна,мы Вас уважаем,Вы наш заслуженный учитель Украины,не обращайте внимания на этих бездельников.Мы всегда Вас поддержим и если будет нужно,то соберем всех ваших учеников за все выпуски.
      С любовью,ваши ученики

      Видалити
    3. После 6 летней дружбы с шевой это уже не та рожкова.Я тоже раньше знал не ту Рожкову.

      Видалити
  4. Рожкова пора вам на пенцию!!! Будете пасти курей ,а молодые пусть учат.В понедельник будет еще одна порция по ДК. Готовтесь.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Собаки брешуть за забором бо голодні,чи може й дійсно схожі на господаря? Інфа від господаря? А слабо тобі,прихвостню, замість одної з найповажніших людей в селищі попрацювати в школі? Хоча твоїм навіть рузьким - хіба що стіни туалетів розписувати.І де ж воно таке береться,невже це в міській раді такі шавки...

      Видалити
  5. А в справке о смерти указано что сердце....

    ВідповістиВидалити
  6. А новый директор Т.В.учит неграмотных больных расписываться и снимает личную пенсию....

    ВідповістиВидалити
  7. Она думает ,что ей помогут? У нее все впереди. За проданную с шевой квартиру будет отвечать.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. А квартиру точно срубили....и копии документов есть..

      Видалити
  8. 200/ в обэп и прокуратуре. Знаю что готовят в гинеральную.Это совсем жестко поступили. Так завтра любой может остать без квартиры

    ВідповістиВидалити
  9. О,Боже!Какие страсти!На Димитрово целая мафия.Шева имеет две квартиры в Киеве,Бондурко две квартиры в Александрии,так теперь понятно чем они промышляли (не считая вырезанного металла во всем поселке),продавали жилье чужое?Жесть просто!Фуууу...жабы!

    ВідповістиВидалити
  10. А если влупят корупцию то больше балатируваться в депутаты зась?

    ВідповістиВидалити
  11. Не новый директор учит грамоте подопечных,а подруга Татьяны Вл.,Рожкова,я видел как они дружной толпой ходили в интернат,я подумал что подружку навещали,а оказывается работать ходили...Только вот что Шева там делал?предполагаю что тоже учился,бо слышал,что он даже читать не может,как тогда объяснить то,что он даже не принял присягу депутатскую,не смог прочитать?!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Тьі грамМОтей или грамМУтей?А может тьі из палатьі №6? А еще очень сильно проглядьівается ЖАБА зеленая от твоего БЕСсилия и низкого положения))) В глаза бы сказал,когда видел или у тебя везде скромненько)))

      Видалити
    2. Кримінальна відповідальність за наклеп — коментар до статті 125 К К України
      Опубликовано Май 19, 2014 автором viktor777
      1Коментар до статті 125 КК

      1. Честь і гідність людини як члена суспільства і громадянина є сукупністю його моральних якостей і відносяться до числа основних моральних цінностей. Право кожного на повагу до його гідності зафіксоване в Конституції України 1996 р. (ч. 1 ст. 28). Посягання на честь і гідність особи можуть тягти цивільну (ст. 7 ЦК) або кримінальну відповідальність, яка настає за наклеп (ст. 125) та образу (ст. 126).

      Справи про злочини, передбачені ч. 1 ст. 125 та ст. 126, .порушуються не інакше, як за скаргою потерпілого (ч. 1 ст. 27 КПК). При прийнятті від скаржника заяви суду треба з’ясувати, в якому порядку — кримінальному чи цивільно-правовому — від просить захистити його інтереси.

      2. Об’єктом наклепу є честь і гідність людини як її невід’ємні особисті цінності, пов’язані з оцінкою особи суспільством та, почуттям самою особою своєї суспільної значимості.

      Потерпілими є будь-які фізичні особи, в тому числі померлі, душевнохворі та діти.

      3. Засобом вчинення злочину є неправдиві вигадки, що ганьблять іншу особу. Йдеться про начебто вчинений потерпілим протиправний чи аморальний вчинок та інші відомості, що ганьблять потерпілого (наприклад, про венеричне захворювання, оскільки його наявність передбачає, як правило, ведення розпусного способу життя). Ознака ганебності відомостей є питанням встановлення факту судом в кожному окремому випадку і по суті своїй є такою, що принижує честь і гідність громадянина в громадській думці з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі. Поширення дійсних відомостей, хоча б вони і ганьбили потерпілого, не є наклепом (див». справи Г. // Рад. право. — 1968. — № 12. — С. 85—86 та К. // Рад. право. — 1979. — № 9. — С. 87—88).

      Завідомо неправдиві вигадки, що ганьблять іншу особу, можуть бути засобом наклепу, якщо в них йдеться про «факти» минулого чи теперішнього, а не гадані майбутні.

      4. Об’єктивна сторона злочину характеризується поширенням завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять іншу особу. Під поширенням таких відомостей розуміється повідомлення їх винним невизначеній кількості осіб, кільком особам або хоча б одній особі, крім самого потерпілого. При повідомленні таких вигадок самому потерпілому винний може нести відповідальність за ст. 126 за наявності всіх ознак цього злочину (рив. абз. 1 та, 2 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. № 7 «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій» // Бюлетень… — С. 107—108).

      Поширення може виражатися в різних формах: усній (в розмові, публічному виступі в аудиторії, по радіо тощо), письмовій (у листі, статті в газеті, шляхом демонстрації плакатів, інших творів у громадських місцях тощо).

      Злочин є закінченим з моменту поширення відомостей, що ганьблять потерпілого.

      Видалити
    3. 5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини: винний знає про неправдивість поширюваних вигадок, що ганьблять іншу особу, усвідомлює такий характер цих вигадок і бажає їх поширювати.

      Не є наклепом поширення неправдивих відомостей, які ганьблять іншу особу, якщо винний не усвідомлює того факту, що вони не відповідають дійсності. В такому випадку у відповідності зі ст. 7 ЦК (в редакції Закону від 6 травня 1993 р.) потерпілий вправі вимагати від суду спростування таких відомостей, а також відшкодування майнової і моральної (немайнової) шкоди, завданої їх поширенням. «Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації…» (абз. 2 п. З постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (Збірник… Частина перша. — С. 32).

      Президія Чернігівського обласного суду в своїй постанові у справі Т. зазначила: «Якщо особа сумлінно помиляється щодо неправдивого характеру поширюваних нею відомостей або висловила офіційним органам припущення про незаконні дії певної особи з проханням перевірити пов’язані з цим обставини, кримінальна відповідальність за наклеп виключається» (Практика… С. 151).

      6. Суб’єкт — особа, яка досягла шістнадцятирічного віку.

      7. Кваліфікуючими ознаками наклепу є вчинення його у друкованому або іншими способами розмноженому творі, в анонімному листі або особою, раніше судимою за наклеп (ч. 2 ст. 125), а також наклеп, поєднаний з обвинуваченням у вчиненні злочину проти держави або іншого тяжкого злочину (ч. З ст. 125).

      Друкованим або іншим способом розмноженим твором є твір, втілений у матеріалізовану форму книги, статті, листівки, оголошення тощо будь-яким способом (надрукований друкарським способом, на машинці, знятий на відеокасету, написаний від руки тощо). Розмноженими творами визнаються й одиничні примірники тексту чи зображення, призначені для читання або огляду багатьма людьми (скажімо, листівка, наклеєна на паркані).

      Анонімним є лист, автор якого невідомий (без позначення відправника, з нерозбірливим підписом тощо) або вказаний неправильно.

      Особа, раніше судима за наклеп, — та, судимість якої за будь-якою частиною ст. 125 не погашена і не знята в установленому законом порядку на момент вчинення злочину.

      Злочин проти держави — це злочин, передбачений будь-якою статтею глави 1 КК «Злочини проти держави». Тяжкий злочин — той, що названий в ст. 7′.

      8. Наклеп треба відрізняти від образи (див. п. 4 коментарю до ст. 126) та від завідомо неправдивого доносу (ст. 177), «при якому дії винного полягають у повідомленні суду, прокурору, слідчому або органу дізнання завідомо неправдивих відомостей про начебто вчинений або підтотовлюваний злочин з метою незаконного притягнення громадянина до кримінальної відповідальності» (п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. № 7)

      Видалити
    4. Очень классно что вы осведомлены в законах, прям как угроза) а почему как аноним пишете? Небось чей-то сыночек... p.s. и да, давай напиши что-то о том, что я сам аноним и пишу не на укр. языке))))

      Видалити
  12. Шевченко депутат...Люди,что с вами творится?Да неужели на поселке нет достойных людей,которых можно выбрать в депутаты?Кто такой Шева,знают все,и видя с ним рядом учителей(друзей),начинаешь не вольно думать,а можно ли вообще таким людям доверять наших детей?Чему они могут научить наше подрастающее поколение?Врать,воровать,убивать?Просто скажи кто твой друг,и я скажу кто ты!Не однин себя уважающий человек,не станет общаться с Шевой,думаю тут есть какой то интерес поглубже...До чего же можно опуститься?

    ВідповістиВидалити
  13. У НАС Є ЛЮДИ ЯКІ ЖИВУТЬ ОДНИМ ДНЕМ.

    ВідповістиВидалити
  14. Добитись посадки корупціонерів без створення антикорупційних судів вкрай важко. Виплекана роками система зі старими судами запрограмована не на покарання казнокрадів, а на їх порятунок. Але все можна змінити. Все залежить від громадянської позиції кожного з нас.

    ВідповістиВидалити
  15. Я давно говорил,что рожкова послебольшой дружбы с бандурко и шевченко которые есть креминальными элементами не имеет права прикасаться к детям. Чему она их на учит , заберать у людей квартиры и продавать, помогать сдавать у ломбарды краденное у людей................ Позор той партии которая имеет таких партийцев.Тимошенко борится за людей, а рожкова позорит ее с шевой и бандурко.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Багато знаю Йванів Івановичів,як порядних людей.Ви,я бачу,один із них,тільки трохи не там себе реалізовуєте.Давайте я вам допоможу,бо те що ви тут клікаєте,то все нулі та одиниці(спам).Якщо ви такий прозорливий і далекоглядний,то ми з вами зустрінемось і ви мені особисто розповісте всі ПЕРЕВІРЕНІ факти,а потім в прокуратурі все опишемо.Так? А хто я - дізнаєтесь при зустрічі.

      Видалити
    2. Дяуую Вам за пропозицію,але я живу не в Олександріі і буваю там не так часто. Тільки буду там попробую з вами звязатись через цей блог я бачу ви його як і я часто відвідуєте

      Видалити
    3. Не треба дякувати. Коли людина живе навіть не в Олександрії,звідки така обізнаність місцевими новинами,та ще й з такими подробицями.А ще питання,навіщо це потрібно людині,яка не має відношення до місцевої влади,та й взагалі не з Олександрійського.Не видно логіки в ваших коментах. Давайте я вам допоможу,бо в вашій голові відбувається зворотній процес градації.Ви поливаєте брудом людей,яких не знаєте особисто.А ще мені здається,що практично всі вислови наведені однією особою, у якої вже проглядається діагноз розумової неврівноваженості і навіть не треба бути лікарем.Та й Гойко Мітіч цей дивний якийсь,чому не Наполеон або Петро 1. А може це все домисли однієї людини,у якої немає ні роботи, ні справ по дому,але є велике бажання будь яким шляхом потрапити до владних кабінетів або отримати хоч якусь посаду. На жаль такі люди не мають аналітичну складову розуму,бо завтра вони з великою ймовірністю потраплять на місце тих, кого сьогодні поливають брудом.І все ж хочеться вам допомогти.Не бійтеся,ви ж так сміливо тут висловлюєтесь про жінок. Я наполягаю на зустрічі,я вам допоможу.

      Видалити
    4. Послушай меня умник я тебя разочарую. Без соплей скользько.А если у меня будет время встретиться то от встречи ты будешь не взахвате.я даже знаю что в понедельник будут напечатаны высновки комиссии и по клюваку и по дерекктору дома культуры. А кабинеты мне не интересны.

      Видалити
    5. Аноним,ты несчастье, ты кого агитируеш не боятся встречи. А ты не боишься встречатся? После этого может случиться так, что будешь боятся выйти с квартиры.

      Видалити
    6. Свиней я з вами не пас.Далі на ти,бо так буде зручніше набирати. "Послушать" чи почитати? Різницю відчуваєш? Я так розумію,що тобі до української як до Києва рачки,бо й рузькою ти не володієш.Мене не цікавлять висновки комісій,я хотів тобі допомогти,бо ти хворий.Та ще й гайморит підхопив.Чому українською не володієш,чи це для тебе не рідна мова? Я рузьку ледве розумію.Пиши українською,якщо українець чи ти патрійот. Тепер до теми діалогу. Ніяких прізвищ не було,тим паче об'єктів. Річ була в тому(читай ще раз вище - це для особливо розумних підказка),що я хотів допомогти,так чи ні?Тепер про кабінети - уважно треба читати,то відносилось до Гойка,чи ти одно ціле?Посмішка. Чи може Гойко пише твої думки хворі?Посмішка. А може той будинок-інтернат скоро буде твоїм рідним,а я в ньому директором.Посмішка.Погрози сприймаються ніяк.Пиши відкрито,тоді й не будеш вдавати посміховиська, а то як при Сталіні - анонімки.Якщо людина впевнена у своїй правдивості,то вона не ховається і пише від себе особисто перевірені факти.А ти скотився до туалетних написів.

      Відповідь,брату близнюку:
      Так,я твоє нещастя,бо агітацій(перечитай вище,хіба мова йшла про якісь вибори чи що. О_о) і близько не могло й бути. Погрози від аноніма аноніму - це як пук в екран телевізора.Але на всяк випадок гугл на все має пам'ять. А з квартири я не буду боятися виходити,не скажу чому.посмішка.А тепер ще раз прочитай,що написав.Якщо я пропонував сам зустріч, до речі не тобі особисто(а ти хто?посмішка.пес на ціпку?посмішка) Ти хазяїну соплі злизуй,бо йому вже й "Без соплей скользько",ще головою бахнеться,а хто ж тебе годувати буде,бідолагу.посмішка.Хоча,там втрачати вже нічого.

      Ви краще б дурню не писали,а звернули увагу на дійсні проблеми.Наприклад,наркоманія і дитячий алкоголізм,чи вам це не вигідно.Це не від теми,не хвилюйтесь.Вам важливіше нормальних людей обсирати,пустодзвони. З вас політики,як з Порошенка президент. Але прийде час і до вас доберемось

      Видалити
    7. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЧЕСТІ І ГІДНОСТІ ОСОБИ

      Честь і гідність особи — об'єкти цілої низки злочинів. На захист честі і гідності особи спрямовані норми статей 125, 126, 1763, 189 та 189' КК.

      Посягання на честь і гідність у багатьох випадках належать до об'єктивної сторони також інших складів злочину. Наприклад, розголошення відомостей, що ганьблять потерпілого або його близьких (статті 8б2 і 144 КК), перевищення влади чи посадових повноважень, поєднані з діями, що ображають особисту гідність (ст. 166 КК), хуліганство (ст. 206 КК) та ін.

      Честь і гідність особи як об'єкти посягання відрізняються деякими особливостями. По-перше, в умовах демократичного суспільства моральні блага набувають дедалі більшої цінності. По-друге, честь і гідність — це головні моральні блага людини. По-третє, на відміну від матеріальних (чи майнових) благ заподіяну їм шкоду не можна усунути чи відшкодувати. У деяких випадках її зовсім не можна усунути. Чинне українське кримінальне законодавство недостатньо забезпечує охорону цих важливих благ особи.

      Особливість моральних благ, честі і гідності особи полягає і в тому, що вони дуже легко вразливі і шкода їм може бути заподіяна найрізноманітнішими способами та засобами. Щоб заподіяти людині моральні страждання досить кількох необережних слів чи дій. Цю особливість посягань на честь і гідність особи добре визначив А.Ф. Коні, назвавши їх "підпалом чужої честі, яка не обумовлюється ні кількістю слухачів, ні публічністю обстановки розмови.”

      Образа може бути вчинена: словами, які принижують гідність потерпілого, письмово — виразами, малюнками, що ображають, а також діями, які ганьблять потерпілого — жести, ляпас тощо.

      Видалити
    8. Наклепом (ст. 125 КК) називається поширення неправдивих вигадок, які ганьблять іншу особу. Потерпілими від цього злочину можуть бути тільки фізичні особи як ті, що живуть, так і померлі, як присутні під час вчинення злочину, так і відсутні.

      Предметом наклепу можуть бути лише неправдиві, вигадані повідомлення, які ганьблять потерпілого. Такими є вигадки про венеричне захворювання, статеві зв'язки, вчинення тяжкого злочину тощо.

      Наклеп — злочин навмисний, оскільки винний діє з метою зганьбити потерпілого. Мотивами цих дій можуть бути різні спонукання (помста, заздрість, ревнощі тощо).

      Кримінальна відповідальність за наклеп виключається, якщо в повідомленні висловлюється лише припущення про протизаконні дії певної особи з проханням перевірити пов'язані з цим обставини.

      Наклеп має багато спільних ознак із завідомо неправдивим доносом (ст. 177 КК). Відрізняються ці злочини лише за однією ознакою суб'єктивної сторони — метою.

      Неправдивий донос — це повідомлення неправди з метою притягнути потерпілого до кримінальної відповідальності. Наклеп має іншу мету — зганьбити особу, про яку повідомляють вигадки.

      У тих випадках, коли винний повідомляє правоохоронні органи про ніби-то вчинений потерпілим злочин, маючи намір зганьбити потерпілого і домогтися притягнення його до кримінальної відповідальності, вчинене кваліфікується лише за ст. 177 КК, оскільки вона передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин.

      У деяких злочинах наклеп є способом вчинення їх, зокрема при доведенні до самогубства (ч. 2 ст. 99 КК). Отже наклеп утворює частину об'єктивної сторони, обов'язкову, невід'ємну ознаку ч. 2 ст. 99 КК і тому повністю охоплюється складом цього злочину. Кваліфікувати такі дії додатково за ст. 125 КК немає потреби.

      За ч. 2 ст. 125 КК кваліфікується наклеп у надрукованому або іншим способом розмноженому творі (у книжці, газеті, друкарській машинці, ротапринті, ксероксі та ін.), а також вчинений особою, раніше судимою за наклеп, якщо судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

      Якщо наклеп був поєднаний з обвинуваченням у вчиненні державного (статті 56—63 КК) або іншого тяжкого злочину (одного з перелічених у ст. 7' КК), то дії винного кваліфікуються за ч. З ст. 125 КК.

      Образою (ст. 126 КК) називається приниження людської гідності у непристойній формі. Образа завжди стосується певної особи і спрямована на приниження її гідності.

      Непристойними визнаються дії, які суперечать нормам і правилам суспільної моралі, викликають почуття сорому, ганьби. Такими можуть бути брудні слова, плювок в обличчя, ганьбливі прізвиська тощо. Образливими можуть бути і такі вирази чи оцінки особи потерпілого, які є дійсними, наприклад недорозвиненість розуму або наявність фізичної вади.

      Образа може бути вчинена публічно, в присутності інших, крім потерпілого, осіб, а також віч-на-віч. Якщо образа була вчинена у відповідь на незаконні дії ображеної особи, то вона не є караною, оскільки не містить складу злочину. Наприклад, вироком районного народного суду Р. було засуджено за ст. 126 КК за те, що він біля свого будинку непристойними словами образив П. Президія обласного суду, розглянувши справу, визнала, що до П., який на той час був дільничним інспектором міліції (потім його було звільнено з органів внутрішніх справ), звернувся Ф. зі скаргою на те, що його тесть Р. не віддає його особисті речі та документи.

      Видалити
    9. Хоч вирішення цього питання не входило до службових повноважень П., він, узявши із собою трьох дружинників, приїхав на автомашині до будинку Р. Останній заявив, що до будинку їх не впустить, оскільки його дочки — дружини Ф. немає вдома, і запропонував їм поїхати за нею на роботу, щоб вона сама віддала Ф. речі та документи. При цьому подружжя Р. кричали, лаялися, а Р. вживав непристойні слова. За вказівкою П. присутні взяли Р. за руки і доставили його до громадського пункту охорони порядку.

      Президія обласного суду, зазначила, що дії" П. з самого початку були неправомірними. За відсутністю законних підстав від дав дружинникам вказівку із застосуванням сили доставити Р. до пункту охорони порядку. Таким чином дії Р. були по суті викликані неправомірними діями самого потерпілого. За таких обставин у діях Р. немає складу злочину, передбаченного ст. 126 КК. Тому президія обласного суду судові рішення щодо Р. скасувала, а справу закрила.

      Злочин, передбачений ст. 126 КК містить загальний склад злочину образи. Крім того, кримінальний закон передбачає відповідальність і за спеціальні види образи, які виділяються за ознаками потерпілого.

      Спеціальні склади злочину образи містять статті 189, 189', 206 та 237 КК. Згідно з ними образа представника влади або представника громадськості, який охороняє громадський порядок (ст. 189 КК), працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку або військовослужбовця (ст. 1891 КК), так само як і образа потерпілого при вчиненні винятково цинічних хуліганських дій (ч. 2 ст. 206 КК) кваліфікуються за цими відповідними нормами без додатку ст. 126 КК.

      Образа працівника правоохоронного органу, члена громадського формування, військовослужбовця не при виконанні ними службових обов'язків чи не у зв'язку з їх виконанням, а на грунті особистих неприязних стосунків кваліфікується за ст. 126 КК.

      Наклеп та образа як злочин, що посягає на честь і гідність особи, мають багато спільних ознак. Відрізняються вони тим, що:

      1) наклеп — вигадане звинувачення в неправдивих вчинках, фактах;

      2) образа — неправдива, вигадана (або й дійсна) оцінка чи характеристика особи, що ганьблять її.

      Якщо особу неправдиво звинувачують у крадіжці певної речі, то це наклеп (ст. 125 КК), а якщо особу безпідставно називають злодієм взагалі, то це образа (ст. 126 КК).

      Видалити
  16. Вы меня вогнали в краску. А если Вы этих называете людьми, то мне понятно кто Вы. Все пока, мне с Вами общаться не приятно.

    ВідповістиВидалити
  17. Бандурку заКлевачить..
    Клевака заБандурити...
    Та хіба у нас, у декомунізованому поселку, нема достойних? Чи може Ми не знаємо хто Це? :)

    ВідповістиВидалити
  18. Іван Іваничі,Саші БелиЄ(доречі був би він живий,Слава Герою,земля пухом,царство небесне,він би твої "кажется" дулом в дупло по самі нємогу загнав) та різні аноніми.Вчіть українську,ще не пізно,бо будете як азіров "з гіглом під піхвами в папєрєдниках" за парєбрікам,братики ПУКІ. Навіть до тролів ви не дотягнули.Ви здатні лише жінок та людей похилого віку образити,фу,не сів би навіть відфікалитись з вами в одному полі.Таких як ви на нуль навіть не можна,бо заднім отвором,який у вас у голові розташований,всіх здасте.Огидний блог.Дешевий блоХер. Все.

    ВідповістиВидалити
  19. А пациенты скандального интерната опять остались одни потому что всем вам на НАСРАТЬ и Бандурко которая на рынке за пенсию психов покупает всякую хрень и кровати сдала на метал и шеве и ковалеку С.П.пи...болу

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Факты,где факты?Фотографии?Если есть подавайте в прокуратуру.А так это просто высер в никуда и оскорбление личности

      Видалити
    2. римінальна відповідальність за наклеп — коментар до статті 125 К К України
      Опубликовано Май 19, 2014 автором viktor777
      1Коментар до статті 125 КК

      1. Честь і гідність людини як члена суспільства і громадянина є сукупністю його моральних якостей і відносяться до числа основних моральних цінностей. Право кожного на повагу до його гідності зафіксоване в Конституції України 1996 р. (ч. 1 ст. 28). Посягання на честь і гідність особи можуть тягти цивільну (ст. 7 ЦК) або кримінальну відповідальність, яка настає за наклеп (ст. 125) та образу (ст. 126).

      Справи про злочини, передбачені ч. 1 ст. 125 та ст. 126, .порушуються не інакше, як за скаргою потерпілого (ч. 1 ст. 27 КПК). При прийнятті від скаржника заяви суду треба з’ясувати, в якому порядку — кримінальному чи цивільно-правовому — від просить захистити його інтереси.

      2. Об’єктом наклепу є честь і гідність людини як її невід’ємні особисті цінності, пов’язані з оцінкою особи суспільством та, почуттям самою особою своєї суспільної значимості.

      Потерпілими є будь-які фізичні особи, в тому числі померлі, душевнохворі та діти.

      3. Засобом вчинення злочину є неправдиві вигадки, що ганьблять іншу особу. Йдеться про начебто вчинений потерпілим протиправний чи аморальний вчинок та інші відомості, що ганьблять потерпілого (наприклад, про венеричне захворювання, оскільки його наявність передбачає, як правило, ведення розпусного способу життя). Ознака ганебності відомостей є питанням встановлення факту судом в кожному окремому випадку і по суті своїй є такою, що принижує честь і гідність громадянина в громадській думці з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі. Поширення дійсних відомостей, хоча б вони і ганьбили потерпілого, не є наклепом (див». справи Г. // Рад. право. — 1968. — № 12. — С. 85—86 та К. // Рад. право. — 1979. — № 9. — С. 87—88).

      Завідомо неправдиві вигадки, що ганьблять іншу особу, можуть бути засобом наклепу, якщо в них йдеться про «факти» минулого чи теперішнього, а не гадані майбутні.

      4. Об’єктивна сторона злочину характеризується поширенням завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять іншу особу. Під поширенням таких відомостей розуміється повідомлення їх винним невизначеній кількості осіб, кільком особам або хоча б одній особі, крім самого потерпілого. При повідомленні таких вигадок самому потерпілому винний може нести відповідальність за ст. 126 за наявності всіх ознак цього злочину (рив. абз. 1 та, 2 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. № 7 «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій» // Бюлетень… — С. 107—108).

      Поширення може виражатися в різних формах: усній (в розмові, публічному виступі в аудиторії, по радіо тощо), письмовій (у листі, статті в газеті, шляхом демонстрації плакатів, інших творів у громадських місцях тощо).

      Злочин є закінченим з моменту поширення відомостей, що ганьблять потерпілого.

      Видалити
    3. 5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини: винний знає про неправдивість поширюваних вигадок, що ганьблять іншу особу, усвідомлює такий характер цих вигадок і бажає їх поширювати.

      Не є наклепом поширення неправдивих відомостей, які ганьблять іншу особу, якщо винний не усвідомлює того факту, що вони не відповідають дійсності. В такому випадку у відповідності зі ст. 7 ЦК (в редакції Закону від 6 травня 1993 р.) потерпілий вправі вимагати від суду спростування таких відомостей, а також відшкодування майнової і моральної (немайнової) шкоди, завданої їх поширенням. «Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації…» (абз. 2 п. З постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (Збірник… Частина перша. — С. 32).

      Президія Чернігівського обласного суду в своїй постанові у справі Т. зазначила: «Якщо особа сумлінно помиляється щодо неправдивого характеру поширюваних нею відомостей або висловила офіційним органам припущення про незаконні дії певної особи з проханням перевірити пов’язані з цим обставини, кримінальна відповідальність за наклеп виключається» (Практика… С. 151).

      6. Суб’єкт — особа, яка досягла шістнадцятирічного віку.

      7. Кваліфікуючими ознаками наклепу є вчинення його у друкованому або іншими способами розмноженому творі, в анонімному листі або особою, раніше судимою за наклеп (ч. 2 ст. 125), а також наклеп, поєднаний з обвинуваченням у вчиненні злочину проти держави або іншого тяжкого злочину (ч. З ст. 125).

      Друкованим або іншим способом розмноженим твором є твір, втілений у матеріалізовану форму книги, статті, листівки, оголошення тощо будь-яким способом (надрукований друкарським способом, на машинці, знятий на відеокасету, написаний від руки тощо). Розмноженими творами визнаються й одиничні примірники тексту чи зображення, призначені для читання або огляду багатьма людьми (скажімо, листівка, наклеєна на паркані).

      Анонімним є лист, автор якого невідомий (без позначення відправника, з нерозбірливим підписом тощо) або вказаний неправильно.

      Особа, раніше судима за наклеп, — та, судимість якої за будь-якою частиною ст. 125 не погашена і не знята в установленому законом порядку на момент вчинення злочину.

      Злочин проти держави — це злочин, передбачений будь-якою статтею глави 1 КК «Злочини проти держави». Тяжкий злочин — той, що названий в ст. 7′.

      8. Наклеп треба відрізняти від образи (див. п. 4 коментарю до ст. 126) та від завідомо неправдивого доносу (ст. 177), «при якому дії винного полягають у повідомленні суду, прокурору, слідчому або органу дізнання завідомо неправдивих відомостей про начебто вчинений або підтотовлюваний злочин з метою незаконного притягнення громадянина до кримінальної відповідальності» (п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. № 7).

      Видалити
  20. Сынок ты мелко плаваешь, что бы учить людей.А оскорблять тебе еще рано. Поживи немного поработай покажи себя а потом будешь делать выводы о людях.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ой як лагідно,аж сльоза навернулась...Якось так кучеряво читається,ти хоть 3 класи закінчив в СРСР,бо не можу збагнути твоєї творчості.Мабуть,цілий день шукав знайомі літери,вгадав всі,а слова так і не зміг набрати.А,може клава підвела,то я можу порекомендувати магазин,де є хороші.посмішка.Не ображайся,бо далі буде...Ти сам собі дозволив вирішувати хто людина,а хто ні? Перед Ним ми всі однакові,а якщо тобі не подобаються особисті образи,то не суди і не судимий будеш.Тебе заблукали, іди покайся.Всі твої блага, які ти нажив нЄпосільним трудом,розвантажуючи вагони вночі, на тому світі будуть не потрібні. Краще піди бідним роздай,те що вкрав у них,бо до раю тобі зась.Ти це все знаєш,душонка? Якби тобі до капелана попасти,ти б зрозумів,що житіє твоє не там,де воно зараз є.Роби сам собі висновки,а я лише констатую незграбність твого чергового пука.

      Видалити
    2. А что ж так агрессивно?Не нравится правда?Или вы думаете что люди дурни?и ничего не знают?Лучше расскажите как вы ставок отдали Савченко,причем все "порядочные"там фигурировали,что сейчас на ставок нельзя и ногой ступить!Да и странно как то Бондурко попала на эту должность...очень странно,но я думаю что скоро узнаем!А по поводу интерната,так вот старого директора персонал уважал и ценил,а новый патрон как то не уживается с людьми!

      Видалити
    3. Как человека, Бондурко не знаю и знать не хочу! Как руководитель...ноль без палочки,которая НИЧЕГО не сделала полезного для своего поселка! Какой был ЖЕК,что осталось?Все что можно и не можно раздерибанила с другом Шевченко. Сплошной популизм и игра словами !

      Видалити
    4. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЧЕСТІ І ГІДНОСТІ ОСОБИ

      Честь і гідність особи — об'єкти цілої низки злочинів. На захист честі і гідності особи спрямовані норми статей 125, 126, 1763, 189 та 189' КК.

      Посягання на честь і гідність у багатьох випадках належать до об'єктивної сторони також інших складів злочину. Наприклад, розголошення відомостей, що ганьблять потерпілого або його близьких (статті 8б2 і 144 КК), перевищення влади чи посадових повноважень, поєднані з діями, що ображають особисту гідність (ст. 166 КК), хуліганство (ст. 206 КК) та ін.

      Честь і гідність особи як об'єкти посягання відрізняються деякими особливостями. По-перше, в умовах демократичного суспільства моральні блага набувають дедалі більшої цінності. По-друге, честь і гідність — це головні моральні блага людини. По-третє, на відміну від матеріальних (чи майнових) благ заподіяну їм шкоду не можна усунути чи відшкодувати. У деяких випадках її зовсім не можна усунути. Чинне українське кримінальне законодавство недостатньо забезпечує охорону цих важливих благ особи.

      Особливість моральних благ, честі і гідності особи полягає і в тому, що вони дуже легко вразливі і шкода їм може бути заподіяна найрізноманітнішими способами та засобами. Щоб заподіяти людині моральні страждання досить кількох необережних слів чи дій. Цю особливість посягань на честь і гідність особи добре визначив А.Ф. Коні, назвавши їх "підпалом чужої честі, яка не обумовлюється ні кількістю слухачів, ні публічністю обстановки розмови.”

      Образа може бути вчинена: словами, які принижують гідність потерпілого, письмово — виразами, малюнками, що ображають, а також діями, які ганьблять потерпілого — жести, ляпас тощо.

      Видалити
    5. Наклепом (ст. 125 КК) називається поширення неправдивих вигадок, які ганьблять іншу особу. Потерпілими від цього злочину можуть бути тільки фізичні особи як ті, що живуть, так і померлі, як присутні під час вчинення злочину, так і відсутні.

      Предметом наклепу можуть бути лише неправдиві, вигадані повідомлення, які ганьблять потерпілого. Такими є вигадки про венеричне захворювання, статеві зв'язки, вчинення тяжкого злочину тощо.

      Наклеп — злочин навмисний, оскільки винний діє з метою зганьбити потерпілого. Мотивами цих дій можуть бути різні спонукання (помста, заздрість, ревнощі тощо).

      Кримінальна відповідальність за наклеп виключається, якщо в повідомленні висловлюється лише припущення про протизаконні дії певної особи з проханням перевірити пов'язані з цим обставини.

      Наклеп має багато спільних ознак із завідомо неправдивим доносом (ст. 177 КК). Відрізняються ці злочини лише за однією ознакою суб'єктивної сторони — метою.

      Неправдивий донос — це повідомлення неправди з метою притягнути потерпілого до кримінальної відповідальності. Наклеп має іншу мету — зганьбити особу, про яку повідомляють вигадки.

      У тих випадках, коли винний повідомляє правоохоронні органи про ніби-то вчинений потерпілим злочин, маючи намір зганьбити потерпілого і домогтися притягнення його до кримінальної відповідальності, вчинене кваліфікується лише за ст. 177 КК, оскільки вона передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин.

      У деяких злочинах наклеп є способом вчинення їх, зокрема при доведенні до самогубства (ч. 2 ст. 99 КК). Отже наклеп утворює частину об'єктивної сторони, обов'язкову, невід'ємну ознаку ч. 2 ст. 99 КК і тому повністю охоплюється складом цього злочину. Кваліфікувати такі дії додатково за ст. 125 КК немає потреби.

      За ч. 2 ст. 125 КК кваліфікується наклеп у надрукованому або іншим способом розмноженому творі (у книжці, газеті, друкарській машинці, ротапринті, ксероксі та ін.), а також вчинений особою, раніше судимою за наклеп, якщо судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

      Якщо наклеп був поєднаний з обвинуваченням у вчиненні державного (статті 56—63 КК) або іншого тяжкого злочину (одного з перелічених у ст. 7' КК), то дії винного кваліфікуються за ч. З ст. 125 КК.

      Образою (ст. 126 КК) називається приниження людської гідності у непристойній формі. Образа завжди стосується певної особи і спрямована на приниження її гідності.

      Непристойними визнаються дії, які суперечать нормам і правилам суспільної моралі, викликають почуття сорому, ганьби. Такими можуть бути брудні слова, плювок в обличчя, ганьбливі прізвиська тощо. Образливими можуть бути і такі вирази чи оцінки особи потерпілого, які є дійсними, наприклад недорозвиненість розуму або наявність фізичної вади.

      Образа може бути вчинена публічно, в присутності інших, крім потерпілого, осіб, а також віч-на-віч. Якщо образа була вчинена у відповідь на незаконні дії ображеної особи, то вона не є караною, оскільки не містить складу злочину. Наприклад, вироком районного народного суду Р. було засуджено за ст. 126 КК за те, що він біля свого будинку непристойними словами образив П. Президія обласного суду, розглянувши справу, визнала, що до П., який на той час був дільничним інспектором міліції (потім його було звільнено з органів внутрішніх справ), звернувся Ф. зі скаргою на те, що його тесть Р. не віддає його особисті речі та документи.

      Видалити
    6. Хоч вирішення цього питання не входило до службових повноважень П., він, узявши із собою трьох дружинників, приїхав на автомашині до будинку Р. Останній заявив, що до будинку їх не впустить, оскільки його дочки — дружини Ф. немає вдома, і запропонував їм поїхати за нею на роботу, щоб вона сама віддала Ф. речі та документи. При цьому подружжя Р. кричали, лаялися, а Р. вживав непристойні слова. За вказівкою П. присутні взяли Р. за руки і доставили його до громадського пункту охорони порядку.

      Президія обласного суду, зазначила, що дії" П. з самого початку були неправомірними. За відсутністю законних підстав від дав дружинникам вказівку із застосуванням сили доставити Р. до пункту охорони порядку. Таким чином дії Р. були по суті викликані неправомірними діями самого потерпілого. За таких обставин у діях Р. немає складу злочину, передбаченного ст. 126 КК. Тому президія обласного суду судові рішення щодо Р. скасувала, а справу закрила.

      Злочин, передбачений ст. 126 КК містить загальний склад злочину образи. Крім того, кримінальний закон передбачає відповідальність і за спеціальні види образи, які виділяються за ознаками потерпілого.

      Спеціальні склади злочину образи містять статті 189, 189', 206 та 237 КК. Згідно з ними образа представника влади або представника громадськості, який охороняє громадський порядок (ст. 189 КК), працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку або військовослужбовця (ст. 1891 КК), так само як і образа потерпілого при вчиненні винятково цинічних хуліганських дій (ч. 2 ст. 206 КК) кваліфікуються за цими відповідними нормами без додатку ст. 126 КК.

      Образа працівника правоохоронного органу, члена громадського формування, військовослужбовця не при виконанні ними службових обов'язків чи не у зв'язку з їх виконанням, а на грунті особистих неприязних стосунків кваліфікується за ст. 126 КК.

      Наклеп та образа як злочин, що посягає на честь і гідність особи, мають багато спільних ознак. Відрізняються вони тим, що:

      1) наклеп — вигадане звинувачення в неправдивих вчинках, фактах;

      2) образа — неправдива, вигадана (або й дійсна) оцінка чи характеристика особи, що ганьблять її.

      Якщо особу неправдиво звинувачують у крадіжці певної речі, то це наклеп (ст. 125 КК), а якщо особу безпідставно називають злодієм взагалі, то це образа (ст. 126 КК).

      Видалити
  21. Добродетель...помочь хочешь?Поедь на СУ-1,там есть такой парень как Зарва Саня,он бомж!Благодаря Бандурко и Шевченко,которые нагло забрав его квартиру продали ее!Вот вся суть порядочности этих людей,им главное урвать,а вот заработать честно---слабо?!Так что,помоги Зарве,верните квартиру!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Кримінальна відповідальність за наклеп — коментар до статті 125 К К України
      Опубликовано Май 19, 2014 автором viktor777
      1Коментар до статті 125 КК

      1. Честь і гідність людини як члена суспільства і громадянина є сукупністю його моральних якостей і відносяться до числа основних моральних цінностей. Право кожного на повагу до його гідності зафіксоване в Конституції України 1996 р. (ч. 1 ст. 28). Посягання на честь і гідність особи можуть тягти цивільну (ст. 7 ЦК) або кримінальну відповідальність, яка настає за наклеп (ст. 125) та образу (ст. 126).

      Справи про злочини, передбачені ч. 1 ст. 125 та ст. 126, .порушуються не інакше, як за скаргою потерпілого (ч. 1 ст. 27 КПК). При прийнятті від скаржника заяви суду треба з’ясувати, в якому порядку — кримінальному чи цивільно-правовому — від просить захистити його інтереси.

      2. Об’єктом наклепу є честь і гідність людини як її невід’ємні особисті цінності, пов’язані з оцінкою особи суспільством та, почуттям самою особою своєї суспільної значимості.

      Потерпілими є будь-які фізичні особи, в тому числі померлі, душевнохворі та діти.

      3. Засобом вчинення злочину є неправдиві вигадки, що ганьблять іншу особу. Йдеться про начебто вчинений потерпілим протиправний чи аморальний вчинок та інші відомості, що ганьблять потерпілого (наприклад, про венеричне захворювання, оскільки його наявність передбачає, як правило, ведення розпусного способу життя). Ознака ганебності відомостей є питанням встановлення факту судом в кожному окремому випадку і по суті своїй є такою, що принижує честь і гідність громадянина в громадській думці з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі. Поширення дійсних відомостей, хоча б вони і ганьбили потерпілого, не є наклепом (див». справи Г. // Рад. право. — 1968. — № 12. — С. 85—86 та К. // Рад. право. — 1979. — № 9. — С. 87—88).

      Завідомо неправдиві вигадки, що ганьблять іншу особу, можуть бути засобом наклепу, якщо в них йдеться про «факти» минулого чи теперішнього, а не гадані майбутні.

      4. Об’єктивна сторона злочину характеризується поширенням завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять іншу особу. Під поширенням таких відомостей розуміється повідомлення їх винним невизначеній кількості осіб, кільком особам або хоча б одній особі, крім самого потерпілого. При повідомленні таких вигадок самому потерпілому винний може нести відповідальність за ст. 126 за наявності всіх ознак цього злочину (рив. абз. 1 та, 2 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. № 7 «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій» // Бюлетень… — С. 107—108).

      Поширення може виражатися в різних формах: усній (в розмові, публічному виступі в аудиторії, по радіо тощо), письмовій (у листі, статті в газеті, шляхом демонстрації плакатів, інших творів у громадських місцях тощо).

      Злочин є закінченим з моменту поширення відомостей, що ганьблять потерпілого.

      Видалити
    2. 5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини: винний знає про неправдивість поширюваних вигадок, що ганьблять іншу особу, усвідомлює такий характер цих вигадок і бажає їх поширювати.

      Не є наклепом поширення неправдивих відомостей, які ганьблять іншу особу, якщо винний не усвідомлює того факту, що вони не відповідають дійсності. В такому випадку у відповідності зі ст. 7 ЦК (в редакції Закону від 6 травня 1993 р.) потерпілий вправі вимагати від суду спростування таких відомостей, а також відшкодування майнової і моральної (немайнової) шкоди, завданої їх поширенням. «Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації…» (абз. 2 п. З постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (Збірник… Частина перша. — С. 32).

      Президія Чернігівського обласного суду в своїй постанові у справі Т. зазначила: «Якщо особа сумлінно помиляється щодо неправдивого характеру поширюваних нею відомостей або висловила офіційним органам припущення про незаконні дії певної особи з проханням перевірити пов’язані з цим обставини, кримінальна відповідальність за наклеп виключається» (Практика… С. 151).

      6. Суб’єкт — особа, яка досягла шістнадцятирічного віку.

      7. Кваліфікуючими ознаками наклепу є вчинення його у друкованому або іншими способами розмноженому творі, в анонімному листі або особою, раніше судимою за наклеп (ч. 2 ст. 125), а також наклеп, поєднаний з обвинуваченням у вчиненні злочину проти держави або іншого тяжкого злочину (ч. З ст. 125).

      Друкованим або іншим способом розмноженим твором є твір, втілений у матеріалізовану форму книги, статті, листівки, оголошення тощо будь-яким способом (надрукований друкарським способом, на машинці, знятий на відеокасету, написаний від руки тощо). Розмноженими творами визнаються й одиничні примірники тексту чи зображення, призначені для читання або огляду багатьма людьми (скажімо, листівка, наклеєна на паркані).

      Анонімним є лист, автор якого невідомий (без позначення відправника, з нерозбірливим підписом тощо) або вказаний неправильно.

      Особа, раніше судима за наклеп, — та, судимість якої за будь-якою частиною ст. 125 не погашена і не знята в установленому законом порядку на момент вчинення злочину.

      Злочин проти держави — це злочин, передбачений будь-якою статтею глави 1 КК «Злочини проти держави». Тяжкий злочин — той, що названий в ст. 7′.

      8. Наклеп треба відрізняти від образи (див. п. 4 коментарю до ст. 126) та від завідомо неправдивого доносу (ст. 177), «при якому дії винного полягають у повідомленні суду, прокурору, слідчому або органу дізнання завідомо неправдивих відомостей про начебто вчинений або підтотовлюваний злочин з метою незаконного притягнення громадянина до кримінальної відповідальності» (п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. № 7).

      Видалити
  22. Как пела старуха Шапокляк...Кто людям помогает,тот время тратит зря,
    Хорошими делами,прославиться нельзя!В наше время,чтоб прославиться,нужно украсть,убить,отжать и т.д...Вот тогда про тебя все узнают,и ты даже будешь авторитетным человеком,тебя будут выбирать в депутаты,с тобой будут дружить,и про тебя будуд писать,что ты "порядна людина"!Как же это страшно и противно,куда мы катимся,или докатились...

    ВідповістиВидалити
  23. Читаю комментарии анонима,который хочет помочь...Хочу спросить,а где вы были когда наш поселок стоял на ушах от бандитского беспредела ворюги Лыфаря,когда людей уже грабили днем,забирая последнее?Лыфаря с великим трудом посадили,а его друзья по сей день "бомбят"людей?Вы пишите что это все пустые слова и "высер",так вот "высер"-это вы!Потому что такие как вы покрывают и помогают тварям осуществлять свои мерзкие дела,причиняя нормальным людям горе,боль и разочарование ко всему!А у нас были и есть все факты относительно преступлений,я думаю что это дело времени,и как вы написали в своем комментарии,вот в этом соглашусь с вами,правда восторжествует,видет Бог!Слезы людей не вода...

    ВідповістиВидалити
  24. Краще просвіти друзів,що їм світить за підробку документів.

    ВідповістиВидалити
  25. Людмилу Рожкову знаю как порядочного и хорошего гражданина. Быть не может такого, чтобы она дружила или имела какие-то другие отношения с Шевой. А если правда имеет место быть- то тогда это уже не та Рожкова, которую мы все знаем. Надеюсь это недоразумение?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. У людей просто больное воображение или неправильное понятие дружбы. Если говоришь на улице - значит дружишь? А если живёшь по соседству с алкашом- значит и ты - алкаш? А если в автобусе сидишь рядом с наркоманом - и сам становишься наркоманом? Нет, ребята! Так можно договориться до маразма!
      Дружба - это взаимовыручка и взаимоподдержка. Это кусочек горбушки - и ту пополам. А Рожкова - действительно порядочный человек. Вы правы.

      Видалити
    2. Автор видалив цей коментар.

      Видалити
    3. Автор видалив цей коментар.

      Видалити
  26. Юрист-аноним по ходу подопечный Бандурко,здоровый человек так не настрочит х.@.ни разной,е.@.нутый 100%!

    ВідповістиВидалити
  27. Ще як може бути! А зараз і Клевака найкраща подруга, то хаяла його, а тепер головний порадник,після Шеви.

    ВідповістиВидалити
  28. Аноним это не подопечный бандурко а сын.Горе юрист которого по его делу приехали юристы с Кременчука и раскатали как пацана. А он предлагает помощь? Смешно.

    ВідповістиВидалити
  29. А рожкова пусть сама напишет, что шева ей не кент и что ей стыдно когда люди тулят ее к нему. В противном случае мы будем знать что это Правда.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Не надо писать,то что они общаются,это правда,я лично видел и не раз их вместе,даже видел в городе их,она выходила из Шевиной машины,може просто подкинул ее,не знаю.Но в поссовете часто они разом.Что то ж в них обще е!Печалька яка!

      Видалити
  30. Спиритический сеанс дятлов(общество анонимных психопатов). Продолжение следует...
    Счет пошел на дни,а портал все никак не открывался.
    - Нам нужно слиться в одно целое,взявшись за руки. - Прошептал Саша Белый, прогнувшись и посмотрев со страхом вверх,а потом по сторонам на бледные лица собравшихся. И тут огоньки свечей нервно колыхнулись, дверь со страшным скрипом отворилась и в комнату вошли темные фигуры. На них были накидки с огромными капюшонами...

    ВідповістиВидалити
  31. У петьки точно крыша сьехала.

    ВідповістиВидалити