Перед виборами Т.В.Бандурко довго тинялася селищем, час
від часу прохоплюючись слівцем, що влада її так «забембала», що вона, мабуть,
більше ніколи туди, у владу, не схоче.
Свою кандидатуру на посаду голови селища Димитрове Тетяна
Володимирівна висунула десь о 15 годині
в останню мить подання. Не подавала, бо очікувала, що свою кандидатуру висуне В.М
Проквас. (а який же тоді їй сенс витрачати сили і гроші на передвиборчу
агітацію). Хоча, до слова, В.М.Проквас сказав задовго до виборів, що
балотуватися не буде, І слова свого дотримав.
Тоді і настала черга висувати свою кандидатуру Т.М.Бандурко. І пішла
«жара»!
Навряд чи Тетяна Володимирівна планувала, що селище
кинеться обома руками голосувати за неї на виборах. Ну, хоча б тому, що мереса за 5 років жодного разу не звітувала за
виконану нею (а таких фактів не було) роботу перед селищем. Мабуть, тому селищна
голова почала ходити попід хатами і просити людей, щоб… хоч дали їй два роки
допрацювати до пенсії (!!!). І здається, багатьох переконала саме цим своїм
проханням. Виникає тільки одне риторичне питання: а що ще, крім бездіяльності,
якою вона на селищі і прославилася, потрібно було робити Т.В.Бандурко, щоб
димитровчани за неї проголосували? Правильно, нічого.
Цікаво, що всі ті, хто підтримував Бандурко під час цих
перегонів, такі як О.Приходько, який висувався кандидатом від «Самопомочі»,
партія «Солідарність», «Батьківщина» (керівник якої О.Богоявленська після того
як підписала спільний меморандум з «Солідарністю», зателефонувала однопартійцям
на Димитрове і сказала: тепер ви мусите голосувати тільки за Бандурко та Сергія
Шевченка!) чомусь несподівано забули про те, що цих двох людей навесні на
сходці на зупинці біля Димитрового-1 обурені люди назвали «бандитами». Тоді всі
засуджували дії Бандурко і Шевченка. А зараз, під вибори чомусь раптом ці
політсили почали їх, «бандитів», підтримувати.
Ото й вийшло зрештою: ні, не підтримали димитровчани на виборах
«Батьківщину» та тих, хто стабільно
асоціювався у людей із Бандурко. Величезну роль у такому справедливому виборі
димитровчан зіграла місцева «Самооборона», саме тому, що «Самооборона» відкрила
їм очі хто є хто. Люди селища зрештою проголосували за кандидатів у депутати
селищної ради з числа самовисуванців від «Самооборони», бо вони довели, що це
кандидати слова і діла, які понад
півроку займалися на території селища наведенням справжнього, а не «дутого»
порядку. Було зроблено багато добрих справ, які людьми оцінено достойно. Також
«Самооборона» підтримувала Клевака Віктора Григоровича, який справедливо і став
селищним головою.
Як доповіли небайдужі димитровчани, одразу після
завершення перегонів, всі квіти, які красувалися в офісі Т.В.Бандурко під час
її мерування, дивовижним чином перемістилися з селищної ради до школи. Багатьом
одразу стало зрозуміло, що Тетяна Володимирівна має намір повернутися до школи,
щоб і там ще вчителювати. І тепер із цариці вийде вчителька. Якби тільки щоб
знову не цариця… Сподіваємося хоч на те, що вона не буде обзивати дітей так, як
мала моду обзивати депутатів. А «Самооборона» проконтролює її ставлення до
дітей.
Радимо також депутату селища Сергію Шевченку, який ішов по своїй виборчі дільниці
як завжди один (бо коли б він боровся за мандат в чесній боротьбі, то, на нашу
думку, він би ніколи не став селищним депутатом) покаятися в усіх своїх несправедливих
діях. Є йому маленька порада: привести у порядок свій двір, звільнивши його від
сільськогосподарського (та й не тільки сільськогосподарського, а й накраденого
в людей) металобрухту, тому що першим завданням нового селищного голови Клевака
буде навести нарешті лад у Димитровому і покласти край тому «беспрєдєлу», який
досі панував у селищі, закривши всі пункти прийому металобрухту та захистивши людей від
свавілля наркоманів та деяких горе-депутатів. А димитровська «Самооборона» та
інші представники, небайдужі до проблем своєї територіальної громади цій
благородній справі нового селищного голови тільки сприятимуть.
ГО «Громадська ініціатива Олександрії»
Немає коментарів:
Дописати коментар