1 Травня 150 років тому, в Одесі |
Курйоз, але навіть якщо досліджувати значення слів, то навіть тут у нас зарита собака невеличкого міжнаціонального чи то розбрату, чи то різного трактування одного і того самого дійства.
По-нашому - свято. Це слово має походження від єврейського значення слова "святий". Радянська епоха під словом "святий" навчила нас розуміти щось на зразок "чистий", "ідеальний і недосягненний простому смертному", "неймовірно винятковий". Але насправді "святий" означає "відокремлений", - як правило, для Бога. Тобто якщо святий, то відокремлений для якогось бога, для жертви комусь із богів. І тому, коли ми святкуємо, отже цим самим даруємо дорогоцінний і унікальний власний час життя як жертву - цій події, яку віншуємо.
Російське слово "праздник" краще передає суть пострадянських свят, та і дух самого Першотравня. Тому що значення цього слова робить активний акцент саме на відпочинку як такому, на відпочиванні заради нього самого.
Зараз у нас доба безробіття, і відпочинок від роботи, а значить і вічний Першотравень, норма майже річна для дуже багатьох, і ця частка суспільства становить щонайменше два мільйони із сорока, що лишилися підконтрольні державі. Колись, коли свято Першого травня започатковувалося, та і в часи, коли наші бабусі і дідусі, часом без вихідних, безвилазно трудилися рабським трудом у країні Рад за трудодні, попросту за право вижити, цей празник був дуже важливим - у цей день не просихали від пива горла у 1970-1980-ті, зате відпочивали м`язи істинних трударів.
Однак для багатьох все одно Першотравень застовбився не так як свято солідарності трудящих - ця солідарність праці і так існувала круглий рік - як свято трьох понять із гасла "Мир. Труд. Май". Так, напередодні розпаду Союзу воно символізувало Мир - омріяний мир, мир, щоб щасливо жили нові покоління і щоб війна не повторилась ніколи. Труд - труд як культ, труд - як своєрідне вище духовне начало радянської людини. І Май - отже, місяць буяння природи і хімії тіл (основа кохання - все-таки хімія, як стверджують нинішні вчені, зокрема польський письменник і хімік Януш Вишневський).
Свято Першотравня як культова подія виродилося ще наприкінці 1980-х - ці "майовочні" дні люди почали потихеньку просто використовувати для посадки власних городів. Як свято городів, тобто все-таки труда, воно дійшло і до наших днів. Тому він, нинішній батько і голова сім`ї, замість червоного (чи навіть чорно-червоного) прапора бере лопату і йде собі копати - і зовсім не заради того, щоб прославити працю, а тільки для того, щоб просто вижити. Інші, ті, хто не до кінця розуміють жертовну природу свят, дивляться в графік народних гулянь і заходів. І вирушають вшановувати. Невідь якого бога.
Немає коментарів:
Дописати коментар